ПОЇЗДКА В м.УМАНЬ (ПАРК СОФІЇВКА) та МУЗЕЙ СТРАТЕГІЧНИХ ВІЙСЬК. ч. 4

Всім привіт.
Початок подорожі дивіться за посиланням:
ПОЇЗДКА В м.УМАНЬ (пАРК СОФІЇВКА) та МУЗЕЙ СТРАТЕГІЧНИХ ВІЙСЬК.ч. 1
https://megadriver.org/p105142-poyizdka-v-muman-park-sofiyivka-ta-muzei-strategicnix-viisk-c-1
Дякую, що продовжуєте дивитися мою подорож м.Одеса-м.Уманьпереночувавши в машині з сім'єю на ранок вирушив з м.Кмані до музеюСтратегічних військ України, у бік м. Первомайськ Миколаївськоїобласті, сам музей знаходиться на кордоні між Кіровоградською таМиколаївською областями.

Під'їжджаючи до села з правого боку буде знак на село КАПИТАНКА іза цим знаком недалеко, метрів 200 зліва великий плакат музею, рекламний, що вам треба повернути до музею, ще метрів 500 ґрунтовоюкурною дорогою і ви під'їхали прямо до музею.

Все бойове обладнання залишилося в музеї з часів холодної війни міжРадянським Союзом і США, де Радянський Союз програв холодну війну ів самостійній Україні, що відокремилася, на гроші Американців всюядерну програму закрили. Тут Ви побачите найбільшу у світібалістичну ракету «Сатана», величезні тягачі ракет, відвідайтекомандний пункт, в якому знаходиться та сама «червона кнопка», спустіться в шахту пускової установки та оціните всю величезнуядерну міць СРСР.
Сама екскурсія і двох частин. Перша — відвідування музею, в якомуможна побачити документальні матеріали про історію створення, формування та ліквідацію дивізії та Ракетних військ стратегічногопризначення (також є фотовиставка про Хіросіму — дуже цікаві фото).Друга частина - це відвідування уніфікованого командного пункту, звідки здійснювався контроль над боєготовністю ракет і міг бутиздійснений запуск (перебуває під землею). Таким чином, вхіднийквиток теж складається з двох частин — за "наземну експозицію", якавключає також огляд ракети типу "сатана", техніки дляобслуговування та транспортування ракет, ви платите 20 грн., за "підземну" (це колишній командний пункт) – ще 200 грн. (за бажаннямякщо захочете спуститься на 35м під землю), фотографувати — платно20грн.
Для того, щоб потрапити на командний пункт ви пройдете по підземнійпотерні, прокладеній на глибині 3-х метрів, спустіться на ліфті таопинитеся в приміщенні, де проходило бойове чергування і звідки мігбути здійснений запуск ракет. Сам командний пункт має формуциліндра і виглядає приблизно як 12-поверховий будинок, де коженповерх — певна ділянка, яка забезпечує боєздатність, ремонт, умовипроживання в бункері протягом 45 діб (якщо чогось станеться).
Наведу факти які мені запам'яталися і видалися цікавими. На сайтімузею доступна фотогалерея та інформація щодо експозиції та історіїРВСН.
Після прийняття Україною без'ядерного статусу, наприкінцідев'яностих-початку двотисячних були повністю роззброєні тавиведені з ладу ракетні пускові установки. У жовтні 2001 року булознищено останню шахтну установку. На місці однієї з центральнихбойових стартових позицій і було створено музей.

Вся територія. Захисту.
1. Сітка рабиця.
2. Колючий дріт із сигналом, що хтось пролазить через нього.
3. Високовольтний паркан. 800 вольт простий режим. 1500 і 3000вольт бойовий режим.
4. Мінне загородження.
5. Вежа з кулеметною загородою.
6. Повітряне загородження (літаки, вертольоти) У склад бойовогоракетного комплексу (позиційного району полку) входили 10розосереджених бойових стартових позицій з одиночними, на відстані10-15 км одна від інший, шахтними пусковими установками кожна. Натериторії однієї з них розташовувався командний пункт, з'єднанийлініями системи бойового управління та зв'язку зі всіма стартовимипозиціями. Карта розташування позиційних районів дивізії:
Позиції командного пункту ракетного полку, поділялися на двізони:бойову та зону забезпечення. До складу бойової зони входили:уніфікований командний пункт, шахтно-пускова установка, холодильний центр, енергоблок, караульне приміщення, трансформаторні підстанції. До зони забезпечення належали:КПП, пункт заправки ПММ, споруда № 6 для особового складу черговоїзміни; сховище для особового складу; споруда №7 для розміщеннятехніки "нЗ"; продуктів харчування; станції другого підйому; естакада для обслуговування та бокси для машин. Навколо позиціїкомандного пункту розміщено технічні системи охорони. На фотографіїмакет розташування споруд позиції командного пункту ракетногополку:
Схема внутрішнього компонування шахтно-пускової установки ракетиРС-22А. Як видно за схемою шахти, ракета на бойовому чергуванніперебувала у так званому контейнері. Контейнер до внутрішньоїокантовці самої шахти кріпиться через спеціальну системуамортизаторів, які (принаймні за розрахунками) зводили нанівецьвплив сейсмічних коливань, викликаних прямим попаданням ядерногозаряду ймовірного супротивника в бойову позицію. Бойова стартовапозиція була багаторазового використання, зважаючи на застосуванняпринципу так званого мінометного старту — спеціальним пороховимакумулятором тиску ракета вистрілювалася на висоту 20 метрів (якщоне помиляюся), після чого бортовою системою управління даваласякоманда на запуск основних двигунів. Це, у свою чергу, спростило іконструкцію самої шахтно-пускової установки, введу непотрібностідосить складної системи газовідводів.Кришка шахти — 120-тоннаметал-бетонна конструкція, що захищала всі системи ШПУ відвражаючих факторів ядерного вибуху. Час повного відкриття вбойовому режимі 8 секунд забезпечувався пороховим акумуляторомтиску. Після відстрілу ракети, кришка, під власною вагою, закривалася протягом 25 секунд для запобігання впливу тих самихвражаючих факторів. Для зведення до мінімуму часу підготовки допуску бортова навігаційна система постійно знаходилася у включеному (щадному) режимі, підготовка до пуску при цьому зводилася довведення з бойового пульта управління польотного завдання. Тепло, що виділялося від постійно працюючого обладнання, компенсувалапідземна станція кондиціювання.
Схема внутрішнього компонування шахтно-пускової установки ракетиРС-22А. Як видно за схемою шахти, ракета на бойовому чергуванніперебувала у так званому контейнері. Контейнер до внутрішньоїокантовці самої шахти кріпиться через спеціальну системуамортизаторів, які (принаймні за розрахунками) зводили нанівецьвплив сейсмічних коливань, викликаних прямим попаданням ядерногозаряду ймовірного супротивника в бойову позицію. Бойова стартовапозиція була багаторазового використання, зважаючи на застосуванняпринципу так званого мінометного старту — спеціальним пороховимакумулятором тиску ракета вистрілювалася на висоту 20 метрів (якщоне помиляюся), після чого бортовою системою управління даваласякоманда на запуск основних двигунів. Це, у свою чергу, спростило іконструкцію самої шахтно-пускової установки, введу непотрібностідосить складної системи газовідводів. Кришка шахти — 120-тоннаметал-бетонна конструкція, що захищала всі системи ШПУ відвражаючих факторів ядерного вибуху. Час повного відкриття вбойовому режимі 8 секунд забезпечувався пороховим акумуляторомтиску. Після відстрілу ракети, кришка, під власною вагою, закривалася протягом 25 секунд для запобігання впливу тих самихвражаючих факторів. Для зведення до мінімуму часу підготовки допуску бортова навігаційна система постійно знаходилася у включеному (щадному) режимі, підготовка до пуску при цьому зводилася довведення з бойового пульта управління польотного завдання. Тепло, що виділялося від постійно працюючого обладнання, компенсувалапідземна станція кондиціювання.
Схема внутрішнього компонування шахтно-пускової установки ракетиРС-22А. Як видно за схемою шахти, ракета на бойовому чергуванніперебувала у так званому контейнері. Контейнер до внутрішньоїокантовці самої шахти кріпиться через спеціальну системуамортизаторів, які (принаймні за розрахунками) зводили нанівецьвплив сейсмічних коливань, викликаних прямим попаданням ядерногозаряду ймовірного супротивника в бойову позицію. Бойова стартовапозиція була багаторазового використання, через застосуванняпринципу так званого мінометного старту - спеціальним пороховимакумулятором тиску ракета вистрілювалася на висоту 20 метрів (якщоне помиляюся), після чого бортовою системою управління даваласякоманда на запуск основних двигунів. Це, у свою чергу, спростило іконструкцію самої шахтно-пускової установки, введу непотрібностідосить складної системи газовідводів. Кришка шахти — 120-тоннаметал-бетонна конструкція, що захищала всі системи ШПУ відвражаючих факторів ядерного вибуху. Час повного відкриття вбойовому режимі 8 секунд забезпечувався пороховим акумуляторомтиску. Після відстрілу ракети, кришка, під власною вагою, закривалася протягом 25 секунд для запобігання впливу тих самихвражаючих факторів. Для зведення до мінімуму часу підготовки допуску бортова навігаційна система постійно знаходилася у включеному (щадному) режимі, підготовка до пуску при цьому зводилася довведення з бойового пульта управління польотного завдання. Тепло, що виділялося від постійно працюючого обладнання, компенсувалапідземна станція кондиціювання.
Схема внутрішнього компонування шахтно-пускової установки ракетиРС-22А. Як видно за схемою шахти, ракета на бойовому чергуванніперебувала у так званому контейнері. Контейнер до внутрішньоїокантовці самої шахти кріпиться через спеціальну системуамортизаторів, які (принаймні за розрахунками) зводили нанівецьвплив сейсмічних коливань, викликаних прямим попаданням ядерногозаряду ймовірного супротивника в бойову позицію. Бойова стартовапозиція була багаторазового використання, зважаючи на застосуванняпринципу так званого мінометного старту — спеціальним пороховимакумулятором тиску ракета вистрілювалася на висоту 20 метрів (якщоне помиляюся), після чого бортовою системою управління даваласякоманда на запуск основних двигунів. Це, у свою чергу, спростило іконструкцію самої шахтно-пускової установки, введу непотрібностідосить складної системи газовідводів. Кришка шахти — 120-тоннаметал-бетонна конструкція, що захищала всі системи ШПУ відвражаючих факторів ядерного вибуху. Час повного відкриття вбойовому режимі 8 секунд забезпечувався пороховим акумуляторомтиску. Після відстрілу ракети, кришка, під власною вагою, закривалася протягом 25 секунд для запобігання впливу тих самихвражаючих факторів. Для зведення до мінімуму часу підготовки допуску бортова навігаційна система постійно знаходилася у включеному (щадному ) режим, підготовка до пуску при цьому зводилася довведення з бойового пульта управління польотного завдання. Тепло, що виділялося від постійно працюючого обладнання, компенсувалапідземна станція кондиціювання. Уніфікований командний пункт —конструктивно виконаний як металевий дванадцятирівневий контейнердовжиною 33 м, діаметром 3, 3 м, і вагою в 125 тонн, підвішений задопомогою системи амортизації (точно такої ж як і для ракети) устандартній ракетній шахті. Кожен рівень (або поверх) — округлакімната, в якій знаходиться апаратура та обладнання:
у нульовому відсіку (цей відсік знаходиться поза ємністюконтейнера, на його верхній зовнішній стороні) знаходиться системаелектропостачання контейнера,
1й та 2й рівні - дизель-генератори,
3й - апаратура зв'язку,
4й - система автоматичного управління та контролю,
5й - апаратура зв'язку,
6й, 7й та 8й — апаратура забезпечення електропостачання всіхоб'єктів уніфікованого командного пункту,
9й та 10й — апаратура забезпечення бойового пуску ракет,
11й — командний пункт з бойовими постами, пультами дистанційногокерування та контролю Автоматизованої системи бойового керування тазв'язку.
В останньому 12м (перший поверх знизу) знаходиться кімната длявідпочинку чергової зміни.

<
На ось ці два поверхи знизу мене. Дружину та сина повезли на ліфті.З найвищої точки, із зупинками на кожному "поверху", працює ліфт, місткість 3 людини. У зовнішніх конструкціях шахти командногопункту розташовані запаси дизельного палива, прісної води, а такожакумулятори холоду — призначені для охолодження всіх систем під часавтономної роботи командного посту у разі війни.

<
Обладнання бойового посту та кімнати відпочинку. Бойовий поступравління — саме з цих пультів у разі агресії, наш ймовірнийпротивник отримав би гарантований удар у відповідь:Ось ці кнопкизліва і справа треба провернути ключами. Тільки дві людини маютьпровернути все синхронно чи ракети не запустяться. Машина зрозуміє, що відбулося захоплення командного пункту і ракети незапустить.

Кнопка зліва, ключ справа.
Ось ця кнопка. На другому пульті така сама.

Кімната відпочинку на троє людей. Мрія, шляхом повороту ключа інатискання "червоної кнопки" я і син синхронно зробили залп 10-маракетами з бойовими блоками, що розділяються в бік нашого "ймовірного противника" (з огляду на правила розділу), правда цевсього лише симуляція:Спрацювала вся світлова ілюмінація, заревлисигнали, все поетапно було запущено. Щоправда ця фотка з командноїпосади музею. У самій шахті де ми записали відео не вийшло зтехнічних причин.

Після на ліфті нагору. > Пройшлися холодним тунелем до КПП метрів150.

Вийшли на гору подивитися все зверху.

Продовження посилання;
< b> ПОЇЗДКА В м.УМАНЬ (пАРК СОФІЇВКА) та МУЗЕЙ СТРАТЕГІЧНИХВІЙСЬК. Ч. 5
https://megadriver.org …9vhpemVv4H9rYZrs6WI0xqznY