Інше — тому, що перше було ще в 1991 році відразу після покупки .Проїздили ми з Малюком аж до 97-98 років. Відігнав я Малюка до тещіза 250 км від дому на чарівночудову Франківщину без жодних планівна майбутнє… Так Малюк поселився у дровітні-курятнику. Я то всевідмітав…
Та ось у 2012 році кохана теща проголосила плани щодо руйнації таглобальної реконструкції дровітні (за сумісництвом захороненняМалюка)! Я почав чухати затишку — евакуатор до Львова далеко ідорого, на линві в тому стані — теж не варіант… Звернувся додалекої батьківщини — Івана з іншого кутка села. Погодився Іванприйняти до себе у прийми Малюка з умовою — ні рік-два! У ті рокиміг раз на два-три місяці вирватись з роботи на тиждень-два. Так іставив Малюка на ноги наїздами. Перед поверненням додому писавсписок потрібних промов, вдома шукав, купував, і знову — доМалюка…
Таким я побачивши його у 2012 році.
Відкопалися…
У Івана на новому місці …
Ревізуємо і розбираємо…






Коментарі6
Здається ці фотки я бачив на авіто!
Продається курник моєї тещі?
відро-кожух вентилятора )
І таке було)))
Ого.вже рухався в бік нерухомості, виявляється.
Так, але зірки склалися на його користь)))