Як сідло пов'язане з кермом

ІСТОРІЯ про заміну керма або «Як сідло пов'язане з кермом» .
Почалося все, коли Серьога (зварювальник нашого клубу) робив кузовнашої Ластівки.
Сидіння, як я вже писав, у мене стоять Рекаро від Опеля Калібри, тобто цивільні ковші з регулюваннями, але стояли на штатнихкріпленнях + проставка з куточка.Вийшло, що моя голова майже підстелею, ноги, якщо дістають правильно - руки згинаються, рукиправильно - ноги не дістають.Взагалі, «джиперська посадка» мені неподобається, тим більше я звик до ралійної, а це означає:Зрізаємовід підлоги штатні кріплення, викидаємо проставку, зрушуємо новіпроставки (перед 6см, зад – 3см) на 10 см тому і ставимо сідло.
Я сиджу "в базі" - це ралійне поняття, коли пілот сидить трохи засередньою стійкою. Ноги практично прямі, спина - ідеально. Але, щось не так з руками. Через кілька днів їдемо на чергове авто-західдо Чернігова і ось… я розумію – руки не дістають до верхньої точкикерма, тобто при кожному обертанні спина відривається від спинки.300 км пробігу показало – спина та плечі болять. Починаємо мірятимене - до ідеалу не вистачає 7 см на руках. Думаємо… рукирозтягнути вже не вийде – вік не той та й не гарно буде. Значить, треба присунути кермо! Як? Проставки - вже варто, спробувати більшепроставку - небезпечно на зламі, подовжувати вал - довго і не дужезрозуміло, та й небезпечно. І тут, на одному з тренувань, менітрапляється машинка Вови (воланд) і у нього кермо з виносом, якразна 90 мм – ось воно рішення! Пробую – подобається та починаюпошуки. Добре, що є друзі на автоспортивних форумах, знаходжупотрібне кермо у NITRO, на форуміwww.club-rally.com.ua/for…m/index.php? showtopic=491, дуже швидкоотримую репліку керма МОМО, ставлю, та – ось воно щастя! Через паруднів пробна поїздка на ралі до Львова – 600 км туди і стільки жназад показали – посадки ідеальна, все зручно і машина відчуваєтьсявсією спиною! А Ксюшине сідло залишилося на колишньому місці – Ксюмаленька, їй зручно та високо видно! А позаду у нас ніхто неїздить – позаду нас не цікавить.