Про взаємодопомогу ...

Про взаємодопомогу…
Вчора вночі їхав ґрунтовкою і не помітив, що далі бруд. Якби взявлівіше, а не колією, то проїхав би, але на жаль, "сів" на днище, колеса закопали майже наполовину (особливо ліве).
Добре, що до будинку було близько 300 метрів, пішов спати.
Сьогодні озброївшись лопатою та парою дощок пішов розкопуватимашину.
По дорозі побачив Ниву, що під'їхала до будинку, підійшов, попросив, щоб "смикнув", він сказав, щоб я йшов відкопувати машину, а потім вже витягуватимемо.
За той час, поки я розкопував колеса, повз проїхала ауді, газель, копійка і нива, але ніхто не зупинився... Ішли двоє пацанів, років15 на вигляд, кажуть, давайте допоможемо, спробували штовхнути, алебезуспішно.
> Я продовжив копатися.
Дивлюсь їде хтось на китайці, типу джипа, зупиняється і відразупитання "мотузка є? ", відповідаю, що є, він розвертається і стає, щоб витягувати мене, тут же під'їхав той чоловік на ниві, якогопросив перед цим. Загалом витягли мою машину китайцем, дякую добримлюдям.
Я, звичайно, розумію, що поки сам собі не допоможеш, ніхто недопоможе, але якось нелюдяно бачити, що хтось у біді і навіть неподумати запропонувати допомогу.
Безперечно радує підростаюче покоління (я про пацанів), у яких ісили особливо немає, щоб двотонну машину з бруду виштовхати, алевони хоча б запропонували допомогу і спробували якосьдопомогти.
/>
Радує, що все-таки є люди небайдужі до чужої біди, але дужезасмучує, що таких людей мало.
Давайте трохи чуйніші і добріші один до одного, всім б (д)обра:)