Ах, дорога, дорога, знайомий синій птах!
Мені давно полюбилася крута твоя смуга.
Знаю пустель, шум тайги, золоті степові блискавиці
Біля витоків твоїх заснували свої полюси. Тіло твоє,
Над твоєю головою запалюються зірок каравани,
А в ногах твоїх сонце, як мандрівник твій вічний, встає.
- Ах, дорога, дорого, куди ж летиш ти, куди ти? - Я лечу погорах, дивуюся, куди ж занесло. Я беру і жбурляю бубнові масті.заходу
На твоє вітрове скло, яке бачило види. Плащ за моєю спиною.
Дорога дорого, що живе світу ворота,
Одвернися переді мною, відчинись переді мною.
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.