Крим 2011. День 1. Дорога.

Усім доброго часу доби!
Ось і настав цей час — час літнього відпочинку =)
Було багато варіантів, але зупинилися на поїздці до Криму Це місцебуло обрано не випадково, тому що минулого року заїжджали до друзіву гості і нам дуже тут сподобалося.
Вирішили зупинятися у тієї ж господині, у якої були друзі, великийбудинок практично на самому березі моря, з відмінним ремонтом івсіма зручностями, тому швидко забронювали номер і почализбиратися. >
Було вирішено їхати в ніч з неділі на понеділок.
У суботу провів діагностику авто, жодних проблем не виявили, отже, можна сміливо їхати!
Заливаємо повний бак 100 Mustangом на заправці WOG, обнулюємо БК ів дорогу! що нас не дуже порадувало... На виїзді з Києва одразустопарнув даішник, представився, секунд 30 пильно вдивлявся в очі, поцікавився чи документи і побажав щасливого шляху; ) До БілоїЦеркви йшов дощ, дорога так собі... Села...Ліхтарі не горять...зустрічок зліпить ... Швидкість 90-100 км/год (більше булострашно). Настрій відразу ж зіпсувався, як уявив, що так буде всюдорогу.
Але про диво, після Білої Церкви різко покращилися і дорога тапогодні умови.
Швидкість різко зросла до 140-150 км \ч, де себе добре показавбенз. Динаміка реально покращилася! Так непомітно пролетіли 270 кмОдеської траси, в Ульянівці згортаємо на Первомайськ і знову дощ, часом злива, односмугова путівця і довбані собаки які кидалисяпрямо під колеса. На світанку стало набагато легше. Та й дорогупотихеньку упорядковують. Хоча в одному поки що в одному місцінаводять, в іншому все розсипається.
У Южноукраїнську зупинилися на дозаправку на WOG. Дощ на півгодиниприпинився, розім'яли ніжки, зустріли світанок і погнали далі.
У Херсонській області на відрізку траси вирішив притопити і мало невлучив на фару на посту ДАІ…завтикав…, врятувало, що даішникспотикнувся і ну встиг у мене стрільнути. Пощастило =)
До Вірменська дощ мінявся сонцем, а сонце дощем.
А тут уже почав відчуватися південний клімат. Дощ припинився іпочало палити сонце. У Красноперекопську чергова заправка. І так бимовити фінішна пряма.
Близько 11:00-11:30 заїхали до Сімферополя. Перекусили та поїхали унапрямку Ялти.Потрапивши на Ялтинське шосе був шокований поведінкоюкримчан. Страшновато було дивитися на їхні обгони та маневри вповоротах. Але це справа звички. Вже в районі Алушти і я увійшов ураж. Що не схвалювали пасажири =)
І ось години о 2-му дні заїхали до Кацівелі, розплатилися за номері почали заселятися!
Після 11 години дороги поспали до 7 вечора і пішли їсти вресторанчик.
О 9 годині повернулися додому і милувалися місячною доріжкою!
/cars/renaul…/288230376152342327/#post