Напрямок був обраний давно — Карпати. У 2015 році я вже бував там, і ці гори закохали мене в себе... І вже потім, переглядаючи вGoogle Maps фотки тих місць, поряд з якими ми бували, я все більшерозумів той момент, що ми не подивилися там зовсім нічого, простопроїхавши повз купу цікавих місць! я задовго до старту вмостився закарти і почав промальовувати маршрут, який захопив би все! І можусказати, що у мене це практично вийшло! трудящих я постараюсьмаксимально докладно розписати свою поїздку у звіті, отже будебагатобукав! Прикарпаття На Гугл-карті були проставлені цікавіточки (відзначені зірочками), які планувалося відвідати, іпрокладені маршрути між ними.Машину особливо не готував:не булопотреби.Хіба що перед самим стартом зробив ТО-10.
Доїздинг
Взагалі, доїздинг вважається найнуднішою частиною подорожі. Алемені, практично офісному працівнику, майбутні ~1300 км шляху булиза радість! :-)
Загальна карта доїздингу
Однак, водночас, я розумів, що з незвички такий кидок буде длямене стомлюючим. Тому я вирішив розбити його на 2 відрізки, зночівлею в машині десь приблизно посередині. Цією самою серединою (принаймні, тимчасовою) виявилося містечко Дубно на Рівненщині, зякого і починалася більшість цікавих місць, відмічених мною., годині о 10 ранку. Їхали удвох, компаньйонів на таку подорож нам незнайшлося. Траса Харків-Київ (е40) нічого цікавого не уявляла. Завинятком Полтави, гарна дорога:
Хмари, не жарко
У Коноплянці зупинилися поїсти чебуреків:
Рекомендую!
>
Їхали неспішно, більше 100 набирав лише під час обгонів. Приємноїхати в такому темпі, знаючи, що поспішати нема куди. Київпроскочили окружною. Далі на нас чекало перше місце, відзначене намоїй Гугл-карті зірочкою:Коростишівський каньйон у Житомирськійобласті, куди ми вирішили заїхати на черговий перекус. Для цьоготреба з'їхати з Е40 у бік Коростишева і далі не прогавити з'їздліворуч у бік самого кар'єру (тільки Гугл повів через перший з'їзд, але там уже шинок у лісі збудували, тож треба брати другий).Доріжка туди не складна, машин там було багато. Видно, що місцевілюблять там відпочивати.Після перекушування ми виїхали на Е40 ірушили далі на захід. Після Житомира є найцікавіше місце:Центрреабілітації бурих ведмедів. Знаходиться воно прямо над трасою, тому ми вирішили заглянути і туди. Велике паркування, багатомагазинчиків і кафешок, сам центр безкоштовний.
Все красиво, місця багато, міцний паркан))
Здорові такі ведмедики
Подивившись на ведмедів, ми вирушили далі все тим же Е40 на Дубно.Там на нас чекав перший замок на нашому шляху:Дубенський замок абоЗамок князів Острозьких (1492). Приїхали ми туди вже затемно, абіля замку починалася якась вистава:
Головні ворота замку та міст через рів
Виявилося, на місцевому стадіоні того дня проходив такий собі "бульба-фест":на все місто фігачила музика, арали якісь українськісупер-зірки, а в Замок було організовано нічну екскурсію зкостюмованою виставою. Ми під шумок спробували проскочити знатовпом, але нас швидко вирахували та попросили обілетиться:по 250грн з носа. Носувати я планував прямо на парковці перед Замком, алетієї ночі там була купа народу, та й стадіон з фестивалемзнаходився не так далеко:спокійно поспати нам там ніхто не дав би.На цей випадок у мене був план Б:якраз після виїзду з Дубно над Е40я, ще опрацьовуючи маршрут, помітив щось на кшталт зарибленогоставка. І ми вирішили вирушити ночувати туди. У мене були сумнівищодо вільного місця (все-таки субота, рибалка і таке інше), алет.К. Тут цілий день лупив дощ, дорога над ставком була сильнорозмита, і народу було небагато. Та й ті, хто був, машини покидалина трасі. Ми ж на АТ-шці спокійно пролізли на місце, що намсподобалося, перекинули шмотки з багажника в салон, розклали заднісидіння, надули полуторний матрац, залізли в спальники і ...гадський Бульба-фест хренячив на все місто! І по вологому повітріпіснеспіви було чути навіть нам, за межами міста! Таке почуття, щогуляло там все населення, і спати їм взагалі не хотілося… Але ми, втомлені з дороги, абияк вирубалися. Ранок був похмурим, прокинулися рано .
Ось такий ставок
Сюди б на рибалку))))
Сьогодні нам треба було відвідати по дорозі кілька цікавих точокі доїхати в селище Поляна, де біля нас було заброньовано житло.Перекусивши, ми вирушили назад до Замку, але там нікого не було, тільки касир))) Віддавати по 50 грн з носа за погуляти територією, не відвідавши при цьому приміщення Замку, ми не захотіли. А безекскурсовода туди не пускали. Тому ми пофоталися зовні та поїхалидалі.
Видно, що Замок утримують у хорошому станіРів ліворучРів праворучШлях наш лежав у Тараканівський форт (19 століття), що одразу заселищем Тараканів. Ось там, звичайно, жерсть! Місце простообов'язкове для відвідування!
Вигляд на внутрішню будову з насипу валу
Цитата з Вікі:
Форт має форму ромба із сторонами до 240 метрів. Зовні віноточений глибоким ровом із земляними валами, укріпленими потужнимистінами. У центральній частині форту було зведено двоповерховуказарму, до якої ведуть чотири підземні ходи, прокладені під другимземляним валом. Там розташовувалися житлові, складські тагосподарські приміщення для артилерійської роти та штаб комендантафорту. Периметр форту складений із 105 так званих безпечнихказематів, щоб до них потрапити, потрібно було подолати подвійнулінію оборонних рубежів. Якщо постаратися, то в сам форт навітьможна заїхати на машині.
Туди б на цілий день полазити! Та з обладнанням... Втім, таких тамвистачає. Та й хлопці-альпіністи облюбували ці стіни під своїтренування.
Підземний прохід у внутрішню частину форту
Місце це, звичайно, вже занепадає:позначаються занедбаність іпогодні умови. Всередині туди вільний. Рай для спелеологів талюбителів квестів. Багато підземних ходів, казематів, відгалужень.Хоча все вже в аварійному стані, тож треба бути обережними.
Ми, особливо не підготовлені до таких місць, пролазили там близькогодини та поїхали далі.
Шлях наш лежав на південь, у місто Кременець, до руїн Кременецькогозамку (12 століття)., далі буде! :-)
"то в сам форт навіть можна заїхати на машині. Та з обладнанням...Втім, таких там вистачає. Та й хлопці-альпіністи облюбували цістіни під свої тренування.
Підземний прохід у внутрішню частину форту
Місце це, звичайно, вже занепадає:позначаються занедбаність іпогодні умови. Всередині туди вільний. Рай для спелеологів талюбителів квестів. Багато підземних ходів, казематів, відгалужень.Хоча все вже в аварійному стані, тож треба бути обережними.
Ми, особливо не підготовлені до таких місць, пролазили там близькогодини та поїхали далі.
Шлях наш лежав на південь, у місто Кременець, до руїн Кременецькогозамку (12 століття)., далі буде! :-)
"то в сам форт навіть можна заїхати на машині. Та з обладнанням...Втім, таких там вистачає. Та й хлопці-альпіністи облюбували цістіни під свої тренування.
Підземний прохід у внутрішню частину форту
Місце це, звичайно, вже занепадає:позначаються занедбаність іпогодні умови. Всередині туди вільний. Рай для спелеологів талюбителів квестів. Багато підземних ходів, казематів, відгалужень.Хоча все вже в аварійному стані, тож треба бути обережними.
Ми, особливо не підготовлені до таких місць, пролазили там близькогодини та поїхали далі.
Шлях наш лежав на південь, у місто Кременець, до руїн Кременецькогозамку (12 століття)., далі буде! :-)
Коментарі13
Чекаємо продовження, місця чудові!
Все буде! -)
Здорово і місця красиві! Я ось у Литву зганяв, поки описав тільки саму поїздку, дістануся флешок з фотика - зроблю звіт які місця відвідали.
Якраз сиджу читаю твій звіт)
впіймав )))))
аналогічно)))
Здоровооо))) Красиво)
Та постривай, ми ще до гір не дісталися! =)))
Подобаються мені літні звіти Туссановодів)) Усі мандрівники на дальняк) Італія, Карпати, Литва… крутяк)
Дуже цікавий звіт, даєш продовження )
Чеп'ятаю потихеньку! Дуже багато всього треба описати! -)
Розумію, я після Італії коли повернувся, теж пів дня один пост клеїв )
Відчуваю, я і трьома постами не відбудуся! -)))