Українські Карпати джерело нескінченного натхнення та спокою (частина 2)

продовження фотозвіту

вигляд з вершини гори Пікуй — влітку обов'язково сюди заїду наКабасиці
Погоди не найгульніша — вітер до 12 м/с і -8, 6С
трохи жопслея на спусках ))
погулявши по хребту і лісах повертаємося в село де залишилиДиско
Наступна точка — Полонина Руна — найбільша полонина (плато) карпат.і дуже знаково на повороті в село Лумшори звідки далі вихід наполонину- стоїть табличка- покажчик на пам'ятник десантникам - дуженагадує несучого кайтера ... Встати на ночівлю вирішуємо біляозера, до якого потрібно спуститися близько 2, 5 км по дуже крутійгрунтовці довго вирішувалися спускатися чи ні, але пам'ятаючи, що вЛумшорах бачили ГАЗ 66 на крайняк, ріскуємо рушити вниз ... У такімоменти я не був впевнений у правильності рішення - слідів немає -ніхто тут не їхав давно, А завтра план вибратися на Руну.
Спуск пройшов гладко, і ось внизу на нас чекає неймовірна красаозера! маленька перемога, завтра вгору ... І тут нам пощастило здровами ... Сухі і багато.