Поїздка на Чорне море

І знову привіт!

З деяких причин, поїхати на авто за кордон цього року не вийшло.Але, хотілося все ж таки вибратися хоч на якесь море.Найближче ідоступніше — Чорне море.Не був там з 2015 року — тоді відпочивалина Кінбурнській косі.
Кінбурнська коса — це непогано, але завжди цікаво побачити новімісця. Як не дивно, але на Чорноморському узбережжі Одеськоїобласті ніколи раніше не бував, але навіть не розглядав цейрегіон.
Тому було вирішено на початку вересня на 5-6 днів катнутися наукраїнський південь.При виборі опорної точки, всякі попсові Затокибули одразу відкинуті і було обрано село Лебедівка.
< /p>

Що нам каже Вікі?
Лебедівка (укр. Лебедівка; рум. Baile Burnas; нім. BadBurnas) — село в Татарбунарському районі Одеської області України, розташоване на березі лиману Бурнас і Чорного моря.Лебедівкаоточена дубовим та сосновим лісом. Сприятливе здоров'ю людинипоєднання лісового, морського повітря збагачується сольовимивипарами лікувального лиману Бурнас. Мис Бурнас гострим носомупирається в піщану косу, яка відокремлює однойменне озеро відЧорного моря. Подихати унікальною сумішшю лісового, морського, степового повітря та високо йодованими випарами озера Бурнасприїжджав король Румунії та голова Польщі Юзеф Пілсудський, російські дворяни та вельможі. Усі приїжджали сюди на курортнийвідпочинок. За мирним договором, підписаним у Бухаресті 28 травня1812 року між Російською та Османською імперіями післяРосійсько-турецької війни 1806-1812 рр., до складу Російськоїімперії відійшли землі Бессарабії, яка була розділена на вісімгуберній зі столицею в Кишиневі. До 1812 південь Бессарабії, щораніше знаходився під безпосередньою владою турецьких паш ітатарських ханів, був населений рідко. Сюди переселилися болгари тагагаузи, що втекли від турецьких розправ, німці-колоністи, українці, росіяни, а також молдавани через Прут і з центруБессарабії.

> Одразу зауважу, не треба навіть порівнювати ці місця зХорватією, Грецією чи, наприклад, ПБК. Зрозуміло, що природа тутбідніша, гарніших ландшафтів та яскравих пам'яток просто немає.Зате є досить чисте море, найдовші піщані пляжі, малолюдно і, щоважливо, це тупо поруч. Навіть незвично, що можна ось так вранцівиїхати і о 2-й годині дня вже бути на морі.

Маршрут
Більшість траси до Одеси на сьогодні досить непоганої якості.Судячи з відгуків, раніше від Затоки до Лебедівки було вбитодорогу. Але, схоже, цього року зробили капітальний ремонт цієїділянки. Лише біля Сергіївки ще були роботи у процесі. Ну і останні5 км у самої Лебедівки з ямами. Але, їхати всюди можна і безособливих проблем.

Жили в цьому готелі. Краще у селі нічого немає. Готель справдігарний, гостинний господар. І кафе при готелі дуже придатне танедороге, зауважу. До моря пішки хвилин 10 неспішно. А от такіпляжі Лебедівки. Для маленьких дітей те, що треба.

Другий раз на рік цвіли каштани

Каштани

У Лебедівці кілька баз відпочинку радянських часів. Вони працюють ізараз. Як правило, дуже зелена територія, але старі корпусивиглядають приблизно так:На жаль, через географічне розташування намісцевому узбережжі захід сонця не над морем . Але, схід — таки є.Далі, ще кілька фоток. Майстра вирізали… Такі сумнівні медузи інодівикидало на берег Поряд національний природний парк "тузловськілимани". У тій його частині, що на березі моря, раніше був, зважаючи на старі відгуки, шикарний ліс. Де багато хто любиввідпочивати з наметами.
Наметники і зараз були, але більшість дорослих дерев у лісі хворі.Листя майже немає. Один зі спусків до моря з лісу Як би там небуло, сидіти на одному місці нудно. Тому, почали вибиратисяоколицями.
Спочатку поїхали до коси лиману Бурнас.

На косі
Але, того дня зранку було дуже вже вітряно. Вихід є - їдемо доБілгород-Дністровської фортеці.
Білгород-Дністровська фортеця (рум. Cetatea Albă) (до1944 року - Аккерманська фортеця) - пам'ятка історії тамістобудування ХІІІ—ХV століть. Фортеця є однією з найбільшзбережених на території сучасної України. Своїми розмірами вонаперевершує всі подібні фортифікаційні споруди країни. Загальнаплоща території фортеці складає 9 га. Фортеця розташована наскелястому березі Дністровського лиману та має вигляд неправильногобагатокутника. Раніше вона складалася з чотирьох дворів, кожен зяких мав специфічне призначення і міг самостійно вести оборону (нині збереглося лише три кріпосні двори). Століттізолотоординським ханом Берке і отримала назву Ак-Лібо. У XIVстолітті генуезці отримали право (ярлик) на користування фортецеюяк укріпленим торговим центром (генуезці використовували назвиМаврокастро, Монкастро). Після втрати Золотою Ордою в середині XIVстоліття територій Дністровського лиману фортеця перейшла вуправління молдавських князів. Генуезці також втратили право навикористання фортеці. Середньовічна фортеця, яка будувалася вперіоди генуезького та молдавського панування, неодноразовозазнавала нападів. У XV столітті гарнізон тричі відбив спробиОсманської імперії її захопити. І лише 1484 року старійшини містапіднесли султану Баязиду II символічні ключі від міста і фортеці, після чого Аккерман увійшов до складу султанської Туреччини ізалишався в ній протягом трьох наступних століть.
З історією міста пов'язані три російсько-турецькі війни. Увійськових кампаніях брали участь видатні російські полководці іфлотоводці:Федір Федорович Ушаков, Михайло Іларіонович Кутузов (уперіод другої російсько-турецької війни кілька місяців бувкомендантом фортеці), отаман донських козаків Матвій Платов —майбутні герої війни з французами 1812 року. За Бухарестськиммирним договором (1812 року) землі Нижнього Придністров'я зфортецями Хотин, Тігіна, Аккерман, Кілія та Ізмаїл відійшли доРосійської імперії.

Фортецю можна сміливо рекомендувати до відвідування. Хоч вона і нена морі, але вельми фотогенічна. Місцями навіть нагадала Дубровник.Можна було б цілком знімати "гру престолів". На слід. Деньвідвідали сусіднє селище Курортне. Цікавий тим, що урвища над моремтам набагато вищі, ніж у Лебедівці.

Курортне
Коса посередині поділяє Чорне море та Будацький лиман
Росіяни теж доїжджають
Курортне

Але, з'їздити у відпустку і не сфотографувати захід сонця — длямене неприйнятно. Тому в останній вечір у Лебедівці вибралися зновудо лиману. Біля знака з нульовим кілометром є лавочка, яка булавдало вільна. Звідти й спостерігали захід сонця над лиманом. Виходуназад, на день заїхали до Чорноморська (колишній Іллічівськ).
На морі там робити особливо нічого. Принаймні, на центральнихпляжах.Містечко приємне, порадувало. Хороші парки - "молодіжний" та "приморський". І ціни в ґанделіках невисокі.

Вигляд з парку на морі в Чорноморську
Ось така вийшла невелика, але розслаблююча відпустка.
>

Всім добра!