Як усім відомо, за радянських часів купити машину було розкішшю. Стояли довго в чергах за покупкою авто. Ось так і мій дідусь стояв у черзі на Ваз-2106. І тут його рідна сестра виграла в лотерею ЗАЗ-968 М. Так як у її сім'ї ніхто не їздив і їм машина була не потрібна, дідусь запропонував їй купити її. Він подумав: "6-ку ще чекати, а цю вже можна забрати, чому б і ні?" І так дідусь зі своїм кумом поїхали в Пісочин в автосалон, це за Харковом. Справа була взимку.
Приїхали туди, зайшли в салон, і дідусеві сподобався відразу ЗАЗ кипарисного кольору. Він попросив продавця-консультанта, щоб саме такого кольору йому вигнали. Продавець-консультант відразу каже: "Доплачуй". Дідусь відповідає, що він йому і так обійшовся 6000 рублів. Той не вірив, мовляв, виграв і втирає. Дідусь теж не став доводити нічого і каже: "Виганяй давай того, що скраю, він того 'гам'яного' кольору". І так його вигнали.
Дідусевий кум був в курсі, відразу все відкрив, почав перевіряти всі рідини. Все було гаразд. Загалом, поїхали вони. Недалеко від автосалону виїхав ЗАЗ кипарисного кольору. Дід з кумом зупинилися до нього. Типу, що сталося, а той їм: "Нема гальм і бензин закінчився". Коротше, не було в баку гальмівної рідини, і бензину не вистачило навіть до заправки, хоча мала бути за стандартом 1 літр в баку. У результаті виходить, що ЗАЗ "гам'яного" кольору виявився щасливим ніж кипарисного.
Єдине, що на початку їзди він почав троїти, але коли відкрили капот, виявилося, що один бронь провід просто злетів зі свічки. Від сюди й пішла назва “Яша”, так сказав діда кум на нього, як той почав троїти. Ось так мій дідусь став власником нового ЗАЗ-968М 1980 року випуску кольору “Золотої Охри”.
Далі життя його було в селі. Уточнювати та розповідати, яка у нього була експлуатація, я не буду, і так зрозуміло. Як мовиться, пройшов і Крим, і Рим. Мій батько та його двоє рідних братів навчилися на ньому їздити. Молодший брат навіть їздив на ньому до Тули до подруги.
Останні років 10 приблизно з 2003 по 2013 він просто простояв у гаражі, заїхавши туди своїм ходом. Ясна річ, за цей час все заіржавіло, і ГТЦ, і циліндри на колесах тощо. До речі, про гараж: ЗАЗ не простояв жодної ночі просто неба. Він весь час стояв у сухому та теплому гаражі.
Після довгого стояння, не виїжджаючи з гаража, відкривши капот, я був здивований: там було все чистенько та сухо. І ось ЗАЗик вже у мене в гаражі. У планах відновити його у заводський стан. Все впирається в матеріальні кошти. У студентів завжди немає грошей, отак і в мене. Робитимемо все поступово.
Поки все, далі буде оновлюватися.




