Мій перший автомобіль. Купив його за 700 грн. Радості не було межі. Стан ЗАЗика був убитий: попередній господар-дід у ньому возив всякий мотлох. Насамперед автомобіль був вимитий (з милом), а з багажника винесено ціле відро землі (не жартую). Найцікавіше, що бензин йшов відрами, після проведення вимірів виявилася витрата 3 л на 10 км (тобто 30 на 100). Або у діда у дворі була нафтова свердловина, або він на ньому їздив тільки в магазин за хлібом. Після почаклування з карбюратором з'ясувалося, що поплавок — дірявий. Після ремонту карба і заміни всіх вузлів, що підтікають, ЗАЗик бадьоро став багать (у деяких місцях до 120 км/год) на дачу і на риболовлю.
Якраз у той час я ходив під враженням фільму «Форсаж» та ігри «NFS Underground». І понеслося: насамперед заварені всі дірки в підлозі і по кузову. Була придбана за символічну суму в 80 гривень панель VW Polo, залишив рідні прилади, але накладки на них поміняв. Так, і змусив парочку псевдоприладів для краси, які багато разів змушували замислюватися дайників, що проходять, заглядають в салон роззяв і зупиняють мене: «Що ж там у нього під капотом стоїть? І куди я сховав балон із закисом…»
Сидіння замінив на Іжовські з підголівниками та пошив власноруч чохли. З листа алюмінію довгими зимовими вечорами були вирізані накладки на педалі та на кермо (кермо рідне, а накладка круто змінює вигляд). Щоб не казали, що «Запорожець» не машина і т.п., щоб заздрили… З шматків листової сталі, алюмінієвої сітки і подекуди (де було дуже потрібно) «Гольфівських» пластикових бамперів сталися на світ два спойлери, антикрило та накладка на «морду». З тонованого оргскла – накладки на задні фари. ЗАЗик був непрофесійно підфарбований (пензликом і «садолином» з банки).
Ще одна хохма - чотири двері (реально врізані ручки і пензликом намальований контур дверей). До речі, був прикол: один нетверезий чувак довго намагався сісти назад через намальовані двері. Ну і звичайно – аерографія. Теж власноруч пензликом, за допомогою малярського скотчу, купи фантазії та бажання виділятися в потоці.
Перед продажем зробив капремонт двигуна (колінвал, поршнева група). Продав ЗАЗика за 600 у.о. в основному через те, що у сімейному житті відбулися зміни – народилася дочка. Потрібно було їздити до тещі за 120 км. Влітку ще півбіди (хоча через кожні 30 км зупинявся остигати), а ось узимку з маленькою дитиною в автомобілі без пічки (рідна не працювала, та я її й викинув).
Ось такий мій перший тюнінг, до досконалості ще далеко, але вже щось. Чому Lenzebara? Відповідаю: коли мені було 2 роки і я намалював якусь подобу автомобіля, батько запитав, що за машина — я сказав «Лензебара». І тоді батько каже: "Виростеш, зробиш машину і назвеш її так". Потрібно було виконувати пророцтво…






