Стара добра (інвалідна) мильниця потрапила до мене в руки з пробігом 10 тисяч. Педаль газу була встановлена ножна (хтось встиг поставити), а гальма я вже сам переробив на ножну.
Коли були чудові двотисячні, зазик піддавався тюнінгу (сьогодні це називається колгосп!): спойлер, пороги з карнизу, наклейки, тонування протитуманок, аерографія і обвіс під бампер. Тоді я ловив погляди перехожих у хорошому сенсі.
Під відкритим небом стояв... якось діставшись до зазика, я спилив весь тюнінг, але сліди трохи залишилися. Та повноцінним інжектором і далі проводжу досліди на ньому.



