Привіт усім УАЗоводам! У сім'ї був колись пуголовок — батя пригнав з Німеччини. Але простояв недовго і був проданий. Я навіть і не думав обзаводитися буханцем, але вона мене сама знайшла. Сам їздив до неї на лачику і навіть не замислювався про таке щастя.
Так от, сидимо в гаражі в п'ятницю з мужиками, на вулиці жовтень, гріємось. Один з запрошених гостей, дізнавшись, що я військовий, запропонував забрати його батон на запчастини на допомогу армії. Пройшов місяць, я вже і забув, тут дзвінок — коли забереш, заважає! Седлаю халупу, беру колегу і їду за ним.
Зовнішній вигляд у батона був жахливий (м'яко сказано). Я подумав, мені цю лайбу ще волочити майже 50 км до пункту призначення, нах... — хочу шкода, почав відмовлятися, мовляв, приїду в інший раз на машині серйозніше. Але не тут-то було. Сідай, каже, заводь, їдь, тільки гальм немає — ручник один, але робітник і масла по дорозі купи і часткою 1.5л десь. Товариша підставити. Лікую.
І, до речі, долетів дуже навіть нічого, без зупинок. На нього і вирішив забрати собі — шкода стало "сирітку". Та й з доками проблем не було. Оооооггггггооогггггооо чого треба, АЛЕ дорогу здолає той, хто йде.




