ЯпонаБобик — нестримний пройдисвіт.
Покупка чергового мешканця сім'ї, була досить спонтанна, виниклапотреба в купівлі машини для поїздки за грибами і на дачу :)
<
Купили ми з другом його у Вінниці, за недорого.Приїхали вранціпоїздом, зустрілися з власником, зняли з обліку і... Як би поїхали, можемо так це назвати.
Колишній власник сказав, ви швидко не їхайте, там гальма слабенькі, але він забув сказати що їх там майже не було, з п'ятогонакачування абияк брали внизу педалі.
У машини накат і так говняний, тому ми ними майже і некористувалися Ну, загалом, вибралися ми з Вінниці — дороги немає! ,без перебільшення, суцільні ями. Що має називатися асфальтом, їхатибуло просто неможливо!
На тлі всього цього, вихлоп або та іржава конструкція, не витрималацього жорсткого тест-драйву і відвалилася від штанів! Вийшли ми, ой! Інструменту звичайно ж ніхто і не подумав з собою взяти. Завжди, всім раджу це робити, а особливо якщо їдете за незнайомою машиною! загалом, за допомогою не хитрих вандальних рухів тіла, ми йоговідбили, витягли, склали всі фрагменти в мішок і зі страшним ревом— погнали далі.
Загалом цей відрізок дороги зайняв багато часу. Я з Вінниці кількаразів їздив, але досить давно, тому повіривши другу та його "китайському" телефонному GPS, ми віддалися долі на милість, і незвертаючи уваги на покажчики, поїхали додому — до Києва. br/>
Їхали ми їхали, швидкість то у Самурая не велика 70, та й справа щебуло 4 квітня, темніє рано; балакали, як самурай робитимемо іт.Д.
І ось я розумію, що дорога не сильно схожа на ту, якою я колисьїздив. Але зрозумів я це досить пізно, коли ми вже відхилилися від "нормального" маршруту на 70км. Ну не тому ж нам повертатися, подумали ми, якщо дорога є значить кудись та доїдемо. По карті GPSякось бліденько малювалася смужка через великий ліс від того місця, де ми стояли до житомирської траси. Об'їзд був далеко, назад теж немало. Заїхавши до першого села і запитавши у місцевих хлопців, "якнам до Києва доїхати", вони нам сказали що, наприкінці села є ліс, через нього виїжджаєте в інше село, проїжджаєте ще приблизно 15 кмі br />
отримуєте цивілізовану трасу. Тільки вони нас попередили, що минавряд чи проїдемо. Це якраз був 2013 рік, рік коли у нас бувсніговий колапс і до 4-го квітня сніг ще багато де лежав горами.Загалом до траси ми мали проїхати приблизно 23км, з яких приблизно8 км. По лісовій засніженій дорозі.
Вже темніло... Я кажу:Ось і пройде машинка правильний тест-драйв, ане паркет. У крайньому випадку, кинемо в лісі, повернемося в село, переночуємо у добрих людей, а вранці викличемо на допомогупотужного тракториста і він нас врятує :). Погнали говно місити! ,але ми не розуміли сповна всієї картини. Доїхавши до лісу, мизустріли самотнього дідуся на санях, запитавши у нього правильно миїдемо він сказав і так і ні! Так - означало, що маршрут правильний, ні - що ми там і залишимося на поживу вовкам :). Відступати булопізно. Попереду на нас чекала колія від військових камазів —лісовозів, що місцями досягала 50-60 сантиметрів із купою льоду, снігу та бруду. Увімкнувши хаби, понижок і видихнувши - ми поїхали.За рахунок вузьких мостів бобик скакав як козлик ліворуч —праворуч, праворуч ліворуч.
Карабкався, упирався — їхав. Так ми з цього лісу і вибралися безнайменшого натяку на "застрягти"! Наприкінці авто-подорожі приїхалидодому до одинадцятої години ночі. Запаркували Самурайчик у гаражта по домівках. За наступний тиждень машина стала на облік, а потімповністю була розібрана для реставрації…
На ремонт, з різних причин, пішло два роки. Кузов було знято зрами, відпескоструменено днище з обох боків, виявлено всі дефектита усунено за допомогою зварювання.
Кузов — Франкенштейн-напівкровка, частина підлоги та задня арка зниви, якщо правильно вдалося ідентифікувати, розширювачі арокметал, але з чого так і не визначили, але при цьому колишнігосподарі зробили досить не погано. Рама у відмінному стані, мотортеж нормальний, коробка труп.
Ходівка - напівтруп. Інтер'єр - ахтунг! Машина — фаєтон, тенти внормі. По можливості намагалися залишати стік без колгоспу. Впідсумку. Ресори, кореневі і підкореневі - стік, додаткові листи з69-го ГАЗу, машина стала табуреткою. Коробка - чотириступка. Вихлопвивели на бік, банку з 1.3 Фієсти, салон, зад - стік, перед зГольфа третього, з мікроліфтами, добре вписалися на жигулівськихсанках. Під сазазки вварювали квадратні труби. Так само підкинулипередні дискові гальма. Підлога багажника була вварена з листаметалу 1.5 з підсилювачами, так як стара була з шматків і доситьхистка. Старі пороги, вірніше те, що від них залишилося, буливирізані і замінені на квадратну трубу. Потужно вийшло і, сподіваюся, довговічно! Передні окуляри, були ні то від шохи, ні тоне зрозумій від чого, з якимись зайвими елементами бррр! .. Ввариливід Волги і встановили фари Vessem, дуже органічно
вийшло. Задні стопарі Vessem-причіп :)., задній хід та дод.світилки так само Vessem. Дзеркала від Патріота. Кермо – класичнийRaid. Встановили вакуумник від Лянчі та головний від списа. ЛебідкаT-Max 3500. Ліфт кузова 50мм. У майбутньому хочеться зробитисиловий, цивільний каркас задньої частини, для безпеки. На даниймомент, машина чекає на збірку, після малярки. Пофарбованімобіхелом, темні частини в раптор. Днище і внутрянка, післяпіскоструминки кислотного і звичайного грунту, були вкритіраптором, арки + рідкими підкрилками та ще якоюсь нісенітницею.
За праці з технічної частини, а саме, виготовлення з нуля силовихбамперів, підніжок…, підшаманювання всіх вузлів у працездатний стані творчий підхід до поставленого завдання, окреме спасибі моємудругу 1600gtie, постарався як для себе!
< /p>
Машина робиться виключно для приємних поїздок. Без її знищення, типу потонути, перевернутися з гори або застрягти по вуха в бруді зжабами в салоні.
Шкода вкладених праць! і приступаю до роботи зі збирання. Вже встигтрохи підшумити двері, для музики, розумію, що для кабрика цепогана витівка, але все ж таки. Позбирав у них невеликі скрипи івсе помазував, накинув ручки та замки. У міру робіт, будувідписуватись. Може хтось, чого підкаже…
