Все сталося раптово. Я продовжував готувати свою ниву дотруднощів, прикручуючи і приварюючи все нові, моторошно необхіднідля цього штуки.
Але тут з'явився цей джимка. Машинка була знайома, але я непоспішав, особливо серйозно не думав про це, але з кожним днемвсе сильніше голову свердлила думка — а може, все-таки подуматина цей рахунок... І після кількох днів роздумів і попереджень прочергових покупців, я зважився — адже на джимі в далекі поїздки кудикомфортніше їхати, а далекі подорожі вже манили на повну силу.
Ну і вдарили з товаришем по руках.
Різниця, звичайно, помітна — машинка легша і потужніша, знову жтаки — ГУР і таке інше. Бо без нього сумно на них їздити. PS:Атрохи згодом, у світі стало одним нивоводом більше — моя нивка, більш-менш готова до суворих пригод, знайшла нового господаря.