Привіт небайдужі або швидше небайдужі до машинок!
Дозвольте представити Вашій увазі Сузурідзе Гранд Вітара.
Це моя друга машинка, яка з'явилася цілком випадково... Або жзовсім не випадково, хто знає...
Восени 2012 року захопившись off-road рухом виникло бажанняпридбати великий і грізний позашляховик, підсилити підвіску, підняти, вкотити величезні колеса, обвісити силовиками і їздитивселяти жах і смуту в душі інших водіїв.
Для такого будівництва, як ідеальний кандидат, був обраний пікапMitsubishi L200, і навіть переглянуто на сто кілька претендентів наголовну роль.
Прийнятні гроші, все необхідне є, поле для діяльності безмежно, здавалося б, — треба брати… Але… не тут-то було… Неабияка кількістьлюдей, на думку яких я прислухаюся різко і беззастережно виступилипроти такої покупки. Вода…
Довго я гнула свою лінію в бажанні взяти L200, поки не почалапоступово здавати позиції і дивитися в бік інших, менш амбітнихавто.
І оскільки стару машину я брати не хотіла, а на красеня Ford F150або Dodge RAM1500 потрібно було більше, ніж я хотіла витратити, томій пильний погляд перейшов на повний привід з меншим его таамбіціями, а саме, на паркетники.
Розглядалися Dodge Caliber, Honda CRV, Toyota RAV4 і Suzuki GrandVitara, але CRV і RAV4 відразу відпали, — ну це зовсім жіночімашини, — фу, фу, фу!
Caliber, який розглядався не пройшов критичні оглядини, або навітьйого власник не пройшов, а я цьому приділяю велику увагу.
Так що залишився СГВ, яка мене задовольняла за всіма параметрами. Іможливістю, при великому бажанні та дратівливості взяти ліфт кит іпоставити мудові колеса.
Але це все лірика.
Про те ж, як вибирався і купувався Сузурідзе я опишу в БортовомуЖурналі.
Так що, якщо нам з Вами по дорозі, не соромимося, підписуємось тачитаємо!
