Нарешті я зважився почати БЖ про нашого хом'ячка Subaru ImprezaWRX 2003 р.В., на мене це найкрасивіший і вдалий кузов. Машина всім'ї вже майже 2 роки, за цей час Хом'ячок тільки радував івиручав... Я ніколи не забуду фразу одноклубника-субаровода, Андрій (доктор) сказав нам, як тільки пригнали машину доСевастополя: "тепер забудьте про гулянки, шмотки, відпочинок ...адже тепер у вас з'явилася срібна дитина, на яку будуть йти всігроші" )))) А поїсти хорошого, смачного 98-го бензину дитиналюбить.
Покупка машини - це взагалі ціла історія, кому не говорили щохочемо так те і так, все крутили пальцем біля скроні)) Як заразпам'ятаю холодний і сумний лютий 2011 року, сидів студіював форумСубару-клубу, борознив простори інтернет авто-базарів, живих занашими грошами було не знайти, тільки ГТ, але від ГТехі відмовивсубаровод харківський (борода), за що йому велике спасибі.Ні, нупроти Гт нічого не маю, класний кузов, але тупиковий по тюнінгумотора:(, а хотілося саме кузов 03-05г.В. І ось, натрапив я наоголошення про продаж WRX 03г.В. Із померлим мотором. Вирішив –треба брати, робити і бути впевненим у моторі! Варіант купитипсевдо живу машину, відкатати на ній 5 тисяч і стати на капіталькуне влаштовував взагалі)))
Бажана машинка була в Ужгороді! Нас розлучали якісь 1500км)))Подзвонив господареві (це я так думав спочатку) і зрозумів, що невсе так райдужно, як хотілося б. Людина плуталася в словах іхронології подій… Вже після того, як я познайомився з господарем, почала намальовуватися більш-менш ясна картина.
Справа була за малим:продати свого Цитромончика і в дорогу. Іраптом підвернувся хороший варіант обміну на ВАЗ 2110 з доплатою заадекватними грошима (десятку продав після поїздки на перший жеринок), що значно полегшило вирішення питання яким чином поїхатиподивитися в живу хом'ячка, і якщо все влаштує, одразу ж забратийого.
Ужгород, та й усе Закарпаття загалом, справили лише позитивнівраження. Тепер хочемо туди поїхати із екскурсійною метою. Пропущуопис подолання півтори тисячі кілометрів нашими дорогами… ВУжгороді нас зустріли і супроводили до машини, яка, як виявилося, стояла вже понад 2 роки))) Мотор стуканув по класиці:віддали машинуна фарбування бамперів і полірування кузова, ну а недбайливіробітнички вирішили перевірити як "їде Субару", коротше поклалимотор))))
Кінців господар так і не знайшов, а, може, не хотів шукати. Забравмашину і поставив у гараж, з якого я забрав свого улюбленогохом'ячка. Кузов опинився в гідному стані, шкіряний салон бувбрудним, але не сильно пошарпаним ... Мотор був вилучений з машинина дефектування, але мене він цікавив в останню чергу, т.К. Ярозраховував на нормальну капітальку для себе. Тому було ухваленорішення про купівлю. Враховуючи, що час уже був пізніше, а заплечима 1500км практично без зупинок, то за мотором вирішили їхативранці. Уявіть мій шок, коли мене привезли на "сТО", де лежав моторпісля "дефектування". Мені вказали на 2 стелажі з хаотичнонакиданими запчастинами та урочисто сповістили: "це твій мотор! ")))Я згріб усе, на чому був напис Субару, і не тільки. Керувалисясписком, складеним напередодні увечері у готелі. Мотор урозкиданому стані зайняв усе заднє сидіння та багажник десятки. Аось куди машину подіти))) Адже у нас є друзі у Львові і у них єсвоє СТО, але до нього 300 км, а траса проходить через Карпати ідесятка просто не витягне Субу. Викликали евакуатор, завантажилимашинку та поїхали до Львова.
Там нас чекав другий та головний етап:збирання мотора та всьогопідкапотного простору. Знову поставили хом'ячка на СТО, вочікуванні запчастин, попрощалися і поїхали назад доСевастополя.
От такий ось не малий шлях проробили для покупки нашого субика:)
А всі твердили: "навіщо вам це потрібно? Далеко! Не вийде! "
І ось, через 2 місяці, ми повернулися до Львова, щоб забрати нашумашинку з "новим серцем" у місто-герой Севастополь.
> Перші 500 км обкатки для мене були незабутні, я боявся чхнутина педаль газу))), всі налякали, що це найвідповідальніші кілометрив обкатці і ще багато страшних і на той момент не дуже зрозумілихмені слів… І я витримав це випробування, стримався, не втопив упідлогу, хоча так хотілося спробувати; ) До Києва я плентався небільше 80 км/год, після вже почав їхати до 3 тиць. Оборотів.Витрата мене дуже порадувала - 8 літрів :) Але так було, поки незамінили масло після обкатки. Як зараз пам'ятаю, я питаю у Віталіка (бідуїн): "ну що, вже можна відкрити на повну? " і у відповідьотримую заповітне ТАК!
Сказано-зроблено! Як тільки виїхав на об'їзну, одразу чекаю 3 тицьі газ у підлогу! Дебільна посмішка не сходила з лиця ще довго)))Хотілося ще, ще, ще…
Стисло виклав свою історію покупки Суби. Письменник з мене не дуже, так що сильно не штовхайте)))
Найближчим часом напишу в БЖ що міняв і як обслуговував.
" а траса проходить через Карпати і десятки просто не витягне Субу.Викликали евакуатор, завантажили машинку та поїхали до Львова.
Там нас чекав другий та головний етап:збирання мотора та всьогопідкапотного простору. Знову поставили хом'ячка на СТО, вочікуванні запчастин, попрощалися і поїхали назад доСевастополя.
От такий ось не малий шлях проробили для покупки нашого субика:)
А всі твердили: "навіщо вам це потрібно? Далеко! Не вийде! "
І ось, через 2 місяці, ми повернулися до Львова, щоб забрати нашумашинку з "новим серцем" у місто-герой Севастополь.
> Перші 500 км обкатки для мене були незабутні, я боявся чхнутина педаль газу))), всі налякали, що це найвідповідальніші кілометрив обкатці і ще багато страшних і на той момент не дуже зрозумілихмені слів… І я витримав це випробування, стримався, не втопив упідлогу, хоча так хотілося спробувати; ) До Києва я плентався небільше 80 км/год, після вже почав їхати до 3 тиць. Оборотів.Витрата мене дуже порадувала - 8 літрів :) Але так було, поки незамінили масло після обкатки. Як зараз пам'ятаю, я питаю у Віталіка (бідуїн): "ну що, вже можна відкрити на повну? " і у відповідьотримую заповітне ТАК!
Сказано-зроблено! Як тільки виїхав на об'їзну, одразу чекаю 3 тицьі газ у підлогу! Дебільна посмішка не сходила з лиця ще довго)))Хотілося ще, ще, ще…
Стисло виклав свою історію покупки Суби. Письменник з мене не дуже, так що сильно не штовхайте)))
Найближчим часом напишу в БЖ що міняв і як обслуговував.
" а траса проходить через Карпати і десятки просто не витягне Субу.Викликали евакуатор, завантажили машинку та поїхали до Львова.
Там нас чекав другий та головний етап:збирання мотора та всьогопідкапотного простору. Знову поставили хом'ячка на СТО, вочікуванні запчастин, попрощалися і поїхали назад доСевастополя.
От такий ось не малий шлях проробили для покупки нашого субика:)
А всі твердили: "навіщо вам це потрібно? Далеко! Не вийде! "
І ось, через 2 місяці, ми повернулися до Львова, щоб забрати нашумашинку з "новим серцем" у місто-герой Севастополь.
> Перші 500 км обкатки для мене були незабутні, я боявся чхнутина педаль газу))), всі налякали, що це найвідповідальніші кілометрив обкатці і ще багато страшних і на той момент не дуже зрозумілихмені слів… І я витримав це випробування, стримався, не втопив упідлогу, хоча так хотілося спробувати; ) До Києва я плентався небільше 80 км/год, після вже почав їхати до 3 тиць. Оборотів.Витрата мене дуже порадувала - 8 літрів :) Але так було, поки незамінили масло після обкатки. Як зараз пам'ятаю, я питаю у Віталіка (бідуїн): "ну що, вже можна відкрити на повну? " і у відповідьотримую заповітне ТАК!
Сказано-зроблено! Як тільки виїхав на об'їзну, одразу чекаю 3 тицьі газ у підлогу! Дебільна посмішка не сходила з лиця ще довго)))Хотілося ще, ще, ще…
Стисло виклав свою історію покупки Суби. Письменник з мене не дуже, так що сильно не штовхайте)))
Найближчим часом напишу в БЖ що міняв і як обслуговував.
" відразу чекаю 3 тиць і газ у підлогу! Дебільна посмішка несходила з лиця ще довго))) Хотілося ще, ще, ще…
Стисло виклав свою історію покупки Суби. Письменник з мене не дуже, так що сильно не штовхайте)))
Найближчим часом напишу в БЖ що міняв і як обслуговував.
" відразу чекаю 3 тиць і газ у підлогу! Дебільна посмішка несходила з лиця ще довго))) Хотілося ще, ще, ще…
Стисло виклав свою історію покупки Суби. Письменник з мене не дуже, так що сильно не штовхайте)))
Найближчим часом напишу в БЖ що міняв і як обслуговував.
