Не довго ми були без машини і вирішили купити субу. Це теж булоодне з наших старих бажань.
Ну знаєте, коли ти в дитинстві гуляєш у парку, бачиш якусь машину, захоплюєшся нею, мрієш купити і через 10 років випадково вонавиявляється твоєю.
Так було в хондою. "у нашого знайомого була вірша. Вона мені такподобалася. І мабуть моє "я б купила" долетіло до місця, де мріїреалізуються. І суто випадково, нам запропонували купити, миподивилися і придбали! "
>
Треба відзначити, що в черговий раз нам дісталася не простамашина.На рубежі поколінь, з рідкісною комплектацією.
І якщо про хонду мені говорили, що там не така приладка, то тутдеяких бентежили сидічки.При продажі доводилося скидати статті від2007 року, де представляли саме цю модель!
Навіть не знаю що тут коментувати. Вона будь здорова, але осьпотужності та швидкості як акорд не давала.Для нас суба була якоюсьдуже важкою...
Власне це і стало причиною того, що більшу частину життя в нашійродині, вона просто простояла в гаражі.
Класичний японський дизайн, нічого химерного, ніяких тобі екранівна всю торпеду, ніяк наворочених функцій. Із приємного, допомогапри підйомі! Це те, чого раніше у наших машинах не було.