Не довго ми були без машини і вирішили купити субу. Це теж було одне з наших старих бажань.
Ну знаєте, коли ти в дитинстві гуляєш у парку, бачиш якусь машину, захоплюєшся нею, мрієш купити і через 10 років випадково вона виявляється твоєю.
Так було в хондою. "у нашого знайомого була вірша. Вона мені так подобалася. І мабуть моє "я б купила" долетіло до місця, де мрії реалізуються. І суто випадково, нам запропонували купити, ми подивилися і придбали! "
Треба відзначити, що в черговий раз нам дісталася не проста машина.На рубежі поколінь, з рідкісною комплектацією.
І якщо про хонду мені говорили, що там не така приладка, то тут деяких бентежили сидічки.При продажі доводилося скидати статті від 2007 року, де представляли саме цю модель!
Власне це і стало причиною того, що більшу частину життя в нашій родині, вона просто простояла в гаражі.
Класичний японський дизайн, нічого химерного, ніяких тобі екранів на всю торпеду, ніяк наворочених функцій. Із приємного, допомога при підйомі! Це те, чого раніше у наших машинах не було.


