На початку 2010 року, продавши Сівік і купивши дружині Мікру, япоплутав у пошуках чогось проміжного і бу-шного. Розглядав я тодіпереважно турбо октавії, але зупинився в результаті на Леоні2006-го року з дуже вибагливим 2-літровим FSI двигуном.Рулитьсячудово, їде бадьоро, дуже зручні сидіння для людей. Вагою менше 90кг (я не входжу до їх числа). Але…проїздив я на ньому не довго, утравні купив і вже в лютому продав., я просто не дуже зрозумів цюмашину.Напевно, постійно лагодити по дрібницях цю машину комусьбуде доставляти задоволення.Напевно, мені хотілося більше...Чогосьбільше.
> Хонда мене розбавила, я звик довіряти машині.З леоном довіри унас не було :)
Я надто мало на ньому проїздив щоб ставити однозначну оцінку.дістався мені від наїзника, який мучив його всі 70-ти тиць до мене.Сподіваюся, що інші власники зможуть більш радісно і гордовідгукуватися про цей автомобіль. Але я, на жаль, ні!
У карчестві резюме:
Переваги:
<
— бадьоро їде
— добре кермується
— симпатична зовні і всередині
— багата комплектація особисто у мене
— гарна шумка - датчики тиску шин дуже корисна штука - мені булонезручно сидіти (185 ріст)
/>
— мені набридло лагодити
— дуже вибагливий двигун
— низька, постійно палерував бровки
— потіють фари та протитуманки