Преве знайомство з автомобілем Рено Симбол у мене сталося в 2007році, коли Симбола купив колега по тодішній роботі. У Сімболі ятоді ще ніколи не їздив, але його "спірний" зовнішній виглядвідразу мені сказав: "ніколи не купуй мене! ", з чим я відразу іпогодився.
Минуло кілька років і я теж захотів купити собі новенькуіномарочку. На моделі фірми Рено я не дивився-навіть не знаю чого? Вибір стояв спочатку між Опелем Астра Класік, Хендаєм Акцент, Шкодою Фабіа і Ланосом... У цей час до нас підкралася криза і ...банки перестали позичати, а на ті гроші, які я встиг заробити "чесною непосильною" працею, я міг купити або нову "славутку кемрі"або б/у гарненько ушатанную іномарку.В силу того, що на той моментя володів "копієчкою" в ідеалі, яка дісталася мені у спадок і яку яз товаришем всю перебрав "до болтика" обидва ці варіанти туповідпадали, як дурні. І от якось навесні я брел додому з гаража ізаглянув у салон Рено, який тоді був поряд з моїм будинком.Темно-синій Симбол, що стоїть наприкінці шоу-руму, мені відразувесело підморгнув і злегка прочинив водійські дверцята. Так небуває! - скаже суворий читач, можливо-погоджуся я, але в мене саметак і було. Я сів за кермо, зазирнув у багажник, окинув поглядомпідкапотний простір, коротше почав потихеньку закохуватися вСимбол. А тут ще з'ясувалося, що на Рено можна і кредит взяти, і нетакий він вже негарний, як я вважав раніше-он просто оригінальний! ,та ще й колір майже як у копієчки.
Наступного дня прийшов у салон і почав оформлювати документи накредит.
Ура! 07 травня 2009 року Гаї м.Харкова закріпило мене за цимавтомобілем як власника.
На "сьогодні" ми разом майже 90 тиць і кілька десятків місяців. Зацей час Сіма зарекомендував себе як дуже надійний автомобіль дляповсякденного користування.
