Після продажу Пікассо батькам потрібно було щось просте та містке для перевезення будматеріалів. Після довгих мук вибору був придбаний "пиріжок" у вантажі з мінімальним пробігом 100 тис. км офіційного, перероблений під пасажир своїми руками. Справа була давно, ще наприкінці 2012 року, багато води з того часу вибігло, але постараюсь дістати всі фотки з описом процесу переробок.
Зараз батьківський бегемот опинився в моїх руках, а вони пересіли на Гранд Сценік 3. Все ж таки за 7 років їм бегемот вже набрид, і хотілося машини покомфортніше і тихіше, а мені після Пунто це як ковток свіжого повітря. У результаті всі у виграші.
Через 7 років експлуатації можна сказати, що модель вкрай вдала для наших умов як у плані м'якої ходової, так і надійності. Адже крім розхідників і планових замін (гальмівні диски, свічки розжарення) нічого не робилося. Для профілактики при пробігу 200000 км перебрали форсунки, замінили грушу та трубки на паливний фільтр.
Тепер по машині:
- 1.5 К9К 800, 68 поней;
- Динаміки ніякої, але заводиться, їде, солярку нюхає (5-6 л на 100 км);
- Дістався мені з пробігом 208000 км;
- Досить багата комплектація, що включає кондиціонер, круїз, рідний блютус, бортовий комп'ютер і світлий салон.




