І ось ЗВЕРШИЛОСЯ, на сьогоднішній день я став щасливим володаремМоїй РЕНОШКИ))))).
Тут історія оооооочень цікава, ну прям капець),
/>
Вона продавалася на АвтоРіа десь рік як автомобіль "не находу".Чисто випадково я її знайшов і запропонував обмін свого ВАЗна це авто. Через пару днів продавець мені відповів взаємністю, тутми зателефонували обговорили всі питання і я прийняв рішення -Треба їхати! Машина знаходилася в Броворах, це десь 160 км відЖитомира.Виїхали з батьком в обід, о годині 4 були вже намісці.Чесно кажучи, те, що я побачив для мене був психологічний іморальний ШОК! почуття що господар за машиною взагалі не дивився івона ніколи не бачила ні мийки, ні пилососа(
Найцікавіше було коли ми її намагалися завести, за його словами, цитую: "вона стоїть вже пів року, потрібно міняти Вижимний підшипникі пробку на двигуні (прогнила), останній раз коли я на ній їхавдамою вона почала смикатися, як ніби закінчується бензин, з тих пірвона не заводиться "ну як то так він сказав. Коли ми намагалисязавести її, вона почала хапати і стріляла то раннім, то пізнімзапаленням. Подивившись все своїм "соколіним" оком, мій батьковиніс вердикт- "не правильно стоять ВВ проводи", після маленькоїперевірки виявилося що так і є)
Мужик по ходу намагався щось зробити і переплутав проводи і півроку не міг завести машину (не кожному дано). Після того як мипоміняли 2й і 3й ст проводи місцями на котушці вона завелася зпівоберту, ми задоволені поїхали на ній жінкою залишивши йому моюП'ятірку).
