І ось ЗВЕРШИЛОСЯ, на сьогоднішній день я став щасливим володарем моєї РЕНОШКИ))))).
Тут історія оооооочень цікава, ну прям капець. Вона продавалася на АвтоРіа десь рік як автомобіль "не на ходу". Чисто випадково я її знайшов і запропонував обмін свого ВАЗ на це авто. Через пару днів продавець мені відповів взаємністю, тут ми зателефонували, обговорили всі питання і я прийняв рішення - треба їхати! Машина знаходилася в Броварах, це десь 160 км від Житомира. Виїхали з батьком в обід, о годині 4 були вже на місці.
Чесно кажучи, те, що я побачив, для мене був психологічний і моральний ШОК! Почуття, що господар за машиною взагалі не дивився і вона ніколи не бачила ні мийки, ні пилососа. Найцікавіше було, коли ми її намагалися завести. За його словами, цитую: "вона стоїть вже пів року, потрібно міняти вижимний підшипник і пробку на двигуні (прогнила). Останній раз, коли я на ній їхав, дамою вона почала смикатися, як ніби закінчується бензин, з тих пір вона не заводиться". Ну як то так він сказав.
Коли ми намагалися завести її, вона почала хапати і стріляла то раннім, то пізнім запаленням. Подивившись все своїм "соколиним" оком, мій батько виніс вердикт - "неправильно стоять ВВ проводи". Після маленької перевірки виявилося, що так і є. Мужик, по ходу, намагався щось зробити і переплутав проводи, і пів року не міг завести машину (не кожному дано). Після того, як ми поміняли 2-й і 3-й ст проводи місцями на котушці, вона завелася з півоберту, ми задоволені поїхали на ній, залишивши йому мою П'ятірку).






