Власне, після такого швидкого, можна навіть сказати, раптовогопродажу Нексії, мені треба було думати, на чому ж кататися доусвідомленої покупки нового більш-менш постійного авто...
І ось, я згадав, що ще місяць тому купив на аукціоні (а їх язагалом виграв чимало, правда все на вантажні машини) за реальносмішною ціною машину, яка стояла майже 4, 5 роки недалеко від Дніпра— Кривому Розі.
Купив я її по чистому випадку, тому що вона чомусь була в комплектіодним пакетом лотів (і я погодився за неї заплатити разом) з щеодним авто, яке вже успішно працює, приносячи поки що що тількигеморой (ну і природно, відбиваючи витрати на свою покупку)
Ну і вирішив я не тягнути із парканом авто, хоча воно не горіло, ізабрати я міг коли завгодно, тому що поджопник потрібен бувтерміново, а не терміново.
Чесно — я думав, що вона піде на запчастини, або стоятиме довго умоїх друзів-механіків, яких я, власне, і відрядив за нею.
На здивування, вона завелася з полтичка, і приїхала сама до менепід будинок (ще не тягли ні кілометра). Одним друженем із залишком4 мм по 50 грн за коліщатко) а також проведено капітальну ревізіюмашинки
Відразу скажу, що з доками жодних проблем немає — машина знята зобліку досить давно, всі ВІН-номери знаходяться на своїх законнихмісцях, і це чудово)))
До всього іншого, мене порадував об'єм двигуна (більшість маютьоб'єм 1, 4) — 1, 6 літра, і наявність кондиціонера
Попереду повний ремонт карбюратора, так як машина їсть непомірнідля себе 13-14 літрів на 100 км (повинна 7-8), ревізія та заправкакондиціонера, і ремонт ГЭУРа (саме гідро-електро підсилювачакерма), який дає текти і через це ми його відключили, щоб моторчикне згорів
Машина — тимчасовий за фактом поджопник, але все-таки можливо, щоцікаве я з нею зроблю))
