Скажу чесно, я ставився до цієї моделі упереджено, не вважав її "справжнім Porsche". Поки мені не пощастило познайомитися з нею ближче. Не можу сказати, що я великий спец по цій марці, але невеликий досвід є, і з перших хвилин руху ти розумієш, що 944 — повноцінний член сімейства Porsche.
Хоч за сучасними мірками 944 з мотором 2.5 не так і швидкий — всього 8 секунд до сотні, але всупереч цьому розгін відчувається дуже бадьорим. Підхоплення починається з 4000 обертів і добре розкручується до червоної зони. Передачі дуже довгі, на другій реально можна їхати під сотку.
Але найголовніший кайф 944 — це стійкість. Розташування двигуна спереду, а коробки ззаду дає можливість виконувати таке, що не дозволить жодна машина з приводом на задню вісь і мотором спереду. Це його стихія. Так і хочеться згорнути з прямої і поїхати по звивистих доріжках або залетіти на великій швидкості на естакаду розв'язки.
Рульове управління дуже туге, як і належить спортивному автомобілю, педалі пружні та інформативні. Торможення, враховуючи його прискорення, гідне, не страшно швидко їхати, і якщо треба, можна швидко зупинитися.
Салон дуже спартанський, але зручний. Спереду мені місця вистачило з лишком, а ось ті два місця ззаду явно не для людей, а просто щоб були. Довго там сидіти і їхати, тим більше, напевно, не вийде.
У ході 944 не скільки жорсткий, скільки пружний. Звичайно, по супер вбитих дорогах я не ганяю, але там, де я їздив, дискомфорту я не відчув.




