Перше авто — це як перше кохання, яке воно б не було… спогадизалишаються назавжди. Питання статистики вдалих first love менезавжди мало турбувало, і я йшов до свого вибору надто емоційно, адже хотілося і комфорт, і ракету, і якийсь ексклюзив. Урезультаті, звичайно, я все це отримав, але ціною пристойної порціїкармічних граблів, неслабких зусиль, чималих грошей і розчарувань.Загалом, цю саму статистику я точно не здивував)))
(вази та інша я навіть не хотів розглядати), ця машина виділялася ідизайном, і габаритами, і характеристиками.Прокатившись на машинціз 3х літровим 24 клапанним двигуном, думка брати щось менш швидкепішла далеко, надовго і згинула тужливо. Я все ж таки знайшов свогоПижика, присвятивши його доробці та переробці фактично цілий рік.Що я отримав у результаті? Безумовно найцінніше - це досвід тазнання:досвід водіння, досвід ремонту авто та знання з усієїавтомобільної тематики. Чи я отримав задоволення? Безумовно, незважаючи на всі мої поневіряння, є величезний позитив відвиконаної роботи і якесь почуття задоволення. p>
В плюси підуть:комфорт, м'яка підвіска, стійкість на дорозі, легкість в управлінні, відмінна динаміка, зовнішній вигляд (так-так, не 605й виглядає дуже солідно), відносно недорогізапчастини
У мінуса:моторошний сервіс (навіть у такому місті як Харківспеців, що стоять по пижах – вдень з вогнем), ненажерливість, примхлива електрика (я б сказав дуже примхлива).
Резюмую. Незважаючи на те, що дива не відбулося і закочена машина90х років зажадала сильно уваги, Пижик 605 являє собою дуже цікавеавто у всіх аспектах. Приємно керувати, приємно відчувати міць… тащо казати, все в порівнянні, перепробувавши і покатавшись набагатьох іномарках навіть зараз мені комфортніше їздити в ньому)))
