Як то проїхався на 605 в друга і мене зачепила ця машина. Багатохто казав що фігня-машина погана, не варто купувати і т.Д і т.П —значить я все одно куплю.Що й було зроблено мною.От кинувся писатипро свої колишні машини, а фотографій то їх і немає. І альбомізнайду, доведеться ще й сканувати їх.
На фото моя кохана дружина у неї якраз цього дня - день народження, а в мене ще якраз було 15 річчя випуску з Військового Училища.
Повернемося до нашого, вірніше до мого, пижика.Він мене він вразивсвоєю комфортабельністю, цілісністю чи.Модель 605 виявилася дужевдала. Все інше працювало як годинник.
Ну поки що для початку вистачить, потім продовжу ще.
Продовження< br />
Загалом після покупки радості не було межі. Думав ось купив автопредставницького класу, потрібно їздити статечніше, але ніфігаподібного вистачало хвилин на 15-20 потім знову починав їздитишвидко. Витрата тішила 7, 2-7, 5 літра. Раз поспішав до Києва.Бориспількою їхав 235 миттєвий витрата показував 22 літри. Томусобі зробив висновок що ганяти на таких швидкостях крім того щонебезпечно ще й дуже накладно. На швидкості управління і як тримаєдорогу мені подобалося в ньому але до певного моменту, після 190вже було не так зручно, а 200-230 вже їхати треба було з напругою.У той час часто мотався до Полтави та Києва тому порівняння так бимовити на одних і тих же дорогах.
Пижик комфортно їздити було до 180 .Після 200 кермо вже доводилосятримати міцніше.
У цьому плані найбільше мені подобається BMW, може тому щонайбільше її люблю. На BMW комфортно до 230-250, потім вжемаксимальна концентрація. Це не каже, що я літав з такою швидкістюпостійно, пробував на певних ділянках траси. На даний момент звисоти вже прожитих років розумію що це хлопчисько, але як токажуть з пісні слів не викинеш.
Далі ще опишу які були неполадки в моєму Пижику, ну це трохипізніше.