Пересів з Мерса W211. Чому? Не знаю. Якось втратив інтерес до автомобіля як точки прагнення. Набрид дорогий ремонт, набрид витрата як у ракети дальньої дії, набридло паритися з приводу кузовщини у випадку "уперся в бордюр" або "зачепили на стоянці". Захотілося просто їздити і не паритися з приводу.
Можливо, на мене вплинуло спілкування з деякими друзями, у яких грошей вистачає, але їздять на Меганах або Акордах. Не знаю, але після продажу Мерса стало питання про купівлю наступної машини, і я почав аналізувати, що мені потрібно від авто і що я використовую в ньому. Чимало вплинув канал Стаса Асаф'єва на моє сприйняття, а також кілька моїх друзів, у яких були в користуванні французи.
Трохи подумавши, відмів велику німецьку трійку. Але Тойота і Шкода мені ніколи не подобалися, так само як і Volkswagen. Китайців взагалі не розглядав. Я не сперечатимусь, можливо, комусь вони подобаються і люди ними задоволені, можливо, це вже відмінні автомобілі, але мені не подобаються, просто тому що. Тим більше, француза у мене не було ніколи, от і вирішив взяти щось для проби, не дуже дороге, щоб у разі виникнення алергії на автомобіль міг швидко його скинути, не втративши багато грошей.
Ще більше вибір на користь француза схилило те, що хотів універсал і дизель. Тут уже при виборі якось сама напросилася Франція. Комплектація, цінник, економічність та помірна, прогнозована надійність. Так, це не зразок надійності, але все-таки досить міцний автомобіль. Загалом, вирішив спробувати, і не розчарувався. Так, були нюанси, які мене після Мерса сильно клинили (музика, шумка), але це все можна виправити, що ви і побачите в моєму бортжурналі. Загалом, усім добра і не забувайте, що у всіх свій смак і потреби.













