Перша машина, душевний порив.
Закінчив я універ і став працювати, скажімо так, вільнимхудожником. Доводилося часто ходити пішки, їздити в громадськомутранспорті і після ходу Нещодавно з'явилося величезне бажанняволодіти особистим транспортом, який дає свободу дій. Перші моїфантазії були досить скромні і обмежувалися маленькими міськимимашинками з невеликою витратою. Фінансовий, тому що на машинупрацювати не хотілося, та й не цікавився я особливо до цьогоавтомобілями.І ось якось я побачив на дорогах нашого міста "пижика". Захотілося саме жовтий. p align="justify"> І ось ястав накопичувати гроші, а в той час був якраз якийсь рестайлінг інові машини не продавалися.І ось коли сума на уживаний авто була вкишені і я став переглядати сміливо оголошення, в салонахз'являються нові машинки приблизно за ті ж гроші що і б\у.Довго яне міркував.Приїхав, оплатив, забрав. Права були, на батьківській7-ці навчався колись, але досвіду водіння було "0". Машина щетиждень простояла на стоянці, доки я почав боязко на ній виїжджати.Спочатку околицями, потім уже й у центр. Багато було всяких пригод, але серйозних влучень, дякувати Богу, не траплялося. Десь черезпівроку я зрозумів, що переріс уже цю машинку, ну не те щобпереріс, просто вона створює певний образ власнику, а мені цейобраз не підходив, і я вирішив її змінити. Але в пам'яті залишилисялише позитивні емоції.