Opel подобався завжди!
Історія цієї марки та родини родоначальників багатогранна і дужецікава!
Ще в 90е були у друзів і Вектри і Омеги, навіть Тигру з Каліброюмав задоволення водити пару разів).
Та й першим авто після війни у діда був Опель Кадетперелицьований у Москвич…
Був період коли до Опеля був байдужий, а те що подобалося, до насне завозилося в салони (сігнум). Але в 2008 році, проїжджаючи повзАвтоцентр на Столичному, випадково зайшли в салон і я впершепобачив Інсігнію, нову Астру і Антару. Інсігнія після тестусправила незабутні враження! І я знову почав стежити за долеюОпель.
Машини недооцінені завдяки старанням васадзе (саме з маленькоїлітери) в нашій країні.
І ось цього року все збіглося, і моя мрія та бажання іншоголюдину.)Супутник був відданий дідовому другу, він завжди мріяв самепро дідівську дев'ятку, і я спокійний, що Супутник у надійнихруках! У друзів родичі продавали Турбіка, чорного, як я іхотів))
Що сказати -машина МОЯ, подружилися швидко! Все дуже подобається, особливо дизайн, є нюанси та розуміння того, що це авто створено недля наших напрямків) Втім як і будь-яке інше авто)). Але цедрібниці! Чесно, як у класика-обертаюся щоразу йдучи)) Впевненийдідусь би схвалив.
Сподіваюся, що новому поколінню бути., нових досягнень та хорошихпродажів по світу!
