Кілька слів про мою колишню…
Почалося все ще в ті далекі часи, коли своєї машини у мене ще небуло У той час я іноді їздив на Daewoo Lanos, частіше на VW GolfIII потім на Мерседесі W124 і ось купивши черговий номер газетиАвторевю побачив репортаж з якогось автосалону, на якому бувпредставлений концепт Nissan Fusion.Ось напевно тоді в мені йзародилася мрія.Позже з'явилася вже серійна Прем'єра в кузові Р12.Ія був закоханий вже по вуха.Тоді, цей автомобіль мені здававсяеталоном краси та технічної досконалості. Машини, обговорення їїдизайну і технічних наворотів у вигляді інтелектуального круїзу, камери заднього виду і т. Д. Потім нарив в інтернеті німецькийофіційний сайт Прем'єри, цілком випадково замовив рекламну брошурупро автомобіль. Там був цілий конверт з декількома красивимипроспектами, європейськими цінами та списком додаткового обладнаннята аксесуарів. Мріяв щодня і казав собі, що обов'язково ця машина вмене буде. Ще за кілька місяців перша Прем'єра з'явилася в салонінашого дилера. Помилувавшись їй наживо, посидівши всередині я бувпросто вражений наповал. Пройшов рік. Диплом Випуск ізуніверситету. Весілля. І ось ми з моєю дружиною вибираємо собіавто. Прем'єра не розглядалася спочатку, т.К. Бюджет був обмежений20000 $, а вона на той момент у офіційного дилера коштувала 25000.І ось випадково, проїжджаючи всі автосалони міста, натрапили насалон сірого імпортера за вітриною якого стояла вона. Золотакрасуня. Ціна виявилася 22000, трохи поторгувавшись, ми забрали їїза 21000. Нашому щастю не було меж. Досі згадую цю машину, якнайулюбленішу. Напевно тому, що це було справжнє втілення мрії, вчомусь навіть дитячої. Експлуатувалась машина з 12.04.2003 по12.09.2007. Продалася з пробігом 93000км. За весь цей час двічіпоміняв стійки стабілізатора, передні гальмівні диски, двічіремонтував кульові опори та рульову тягу. Але найбільше затьмаривтриразовий ремонт кермової рейки. Після останнього разу булоприйнято рішення машику міняти. Продавати було дуже шкода, заразіноді бачу її в іншому місті. Завжди згадую, як купував її.Напевно, такого дитячого щастя більше не буде ніколи