Їжджу я, значить, на своїй Буренці, і тут мій товариш каже: "Слухай, не хочеш купити у мене москвича?" У нього тоді був москвич 412-й, але трохи сумнівний, так як я знав про цю машину все. Коли купив він його, на другий же день залетів у стовп (через недосвідченість водіння). Там була хана подушці, коробки не було, крила і по кузову були питання. Але ціна була солодка — 6500 грн. Ну, думаю, добре, заберу. Люблю я ці іжаніти за їх м'якість, за їх мотор та й взагалі стиль.
Купив тижнів три тому, і вже цей час було багато зроблено. Жигулі підвели, сьогодні пробило прокладку в голові, і антифриз пішов у масло. З ними прощатися… Слідкуйте, робитиму, буде цікаво!



