Розкажу нарешті і про своє "старше"... Отже. Москвич 407 1961р.В., за документами - світло блакитний, в реальності такий якє.
Був куплений мною за 180 у.О.Без переоформлення документів.Побачиву газеті оголошення і вирішив з'їздити подивитися, твердо знаючи, що не куплю, тому що дружина буде проти.Приїхав, побачив, закохався…
Дружину, як виявилося, навіть не треба було вмовляти…
І ось він у моєму гаражі (фото нижче).
Але про все по порядку ... Приїхав я знову до власника (вжеколишнього), перелили з бака його Фіатика пару літрів бензину в407-й і ... Він (407-й) завівся буквально з півоберта, не дивлячисьна те, що простояв 2 роки. Шепоче... Але тут з'явилася загвоздочка— назад Мосик їде, а вперед не хоче, але коли розштовхали трохи, топоїхав.
Гнали його через все місто (так, жив я тоді в Ізмаїлі, Одеськаобл.) Колишній господар на ньому, а я ззаду підстрахував на своєму "молодшому" Недалеко від мого гаража є великий спуск, спускатися зякого колишній господар не наважився (через непрацездатність гальм)і ЗА РУЛЬ СІЛ Я! Гальма заробили на середині спуску (видно "самопрокачалися"), і вигнати мене зі "старшого" вже булонеможливо! Але прямо перед гаражем, коли збирався розвернутися, щобзаїхати задом, накрилося зчеплення. Довелося включати передачу назаглушеному движку і потім на передачі заводитися, але в гаражвсе-таки заїхав своїм ходом. У планах повна реставрація, хочапопрацювати доведеться здорово. Коли? Ну ось 412-й, а потім…
