Все почалося давним давно, мене ще не було коли тато купивмашинку, йому вона суто випадково потрапила в руки, продавав їїякийсь військовий, у досить пристойному стані, ціни були тоді ще в "дерев'яних" рублях. Тато в ті ще часи кінець 80-х зайнявсядоробкою машинки замість стандартного 408 мотора, був встановлений412 (форсований) + КПП ГАЗ 24, а також замінений задній міст натой же 412, (він по краях виступає на 5 см від рідного), і цього зататовими словами на той час йому вистачало, з легкістю обходитиВАЗи, як на трасі, так і на світлофорах.
Так він катався поки не захотів поставити машину на кап.Ремонт, кузов став трошки здавати, і так машина простояла тільки несмійтеся на ремонті 12 років, на мою з 1992 або 93 року, машинаробилася коли був вільний час, а його, як завжди немає ніколи, таплюс до того тату віддали з гаража списану службову машину ГАЗ 24, до цього ГАЗ 2424 (люди які знають що це за машина не будуть питатиде працював тато) )))
Але час йшов Я ріс, і до авто завжди був небайдужий, і почавзадаватися питанням "що робити з машиною? ..". А тато маючи ВОЛГУ, сказав мені "роби що хочеш! Машина твоя я тобі її подарував".Спочатку були ідеї, здати все на металобрухт і думати про Жигулі, потім потроху відновлювати в оригінал, потім зробити машину чистодля гонок, потім ще маячня якась, і так не могла дійти правильногорішення, але якось само собою прийшло рішення, спочатку відновитиповністю, а потім можна і ситуації влаштовувати, як завгоднодуші.
