Цей автомобіль був довгі роки членом сім'ї. Возив нас на моря, природи, у села та до родичів. Хороша була машина. Багато спогадівпов'язано з нею. Пам'ятаю їхали раз не море і вирішили скоротитичерез село - об'їжджаємо ямку і мало не полетіли в канал - метра 3глибиною.Застряг Мось на череві (але трохи води все-такизатекло).Ну не че - витягли Камазом, салон потім просушили і далі вдорогу! На другій і третіх фотках — я… Та колись таким був)
Машина стічна, двигун шостий.Витрата була дуже низька — 6-6.5 натрасі, 7-7.5 у місті.Чотири людини в салоні та багажу кг на 100, то150 Мось йшов легко, порожній — до 175 км/год, за кермом япроїхався лише один раз, а потім батько його продав, шкода, мабуть, і йому було шкода і мені, все одно як віддавати члена сім'ї, продали в травні 2006 року. Однозначно в моїй пам'яті ця машиназалишила не стирається слід.Я не коли її не забуду, а першаособиста машина у мене теж Москвич 41. Краще стояла, доки права неотримаю, але залишилася. Хоча що зроблено, те й минуле вже неповернеш. Дякую що витратили час на мою розповідь!