Це моя колишня. Машина дісталася мені у спадок. Батько, якпередова людина на заводі, купив її в Москві в 1990 р. Машинаслужила вірою і правдою, ніколи не підводила, сім'я її поважала З2004 по 2008 я за кермом "кулі" - так його називали мої друзі, "мЕРСквіч" - так називали мої одногрупники. Купив музику Pioneer, потім поставив сигналізацію, друге дзеркало, ротивотуманки, тонування, і двічі на рік сталевим балончиком фарбував диски.
Мінус.
— Дата виготовлення, ніщо не вічно… то те, то те… кузов неалюмінієвий…
— Запчастини були, але так як заводу "москвич" не було, вони булипоганої якості і відносно не дешеві. )) Підвіска-м'яка, ніколи нідене стукало. Жигулівського двигуна 1.6, в принципі, вистачало (вбився б нафіг, якби його покращував). Просторий салон дужепросторий салон. Зручні крісла. Тихий салон, двигун кричить тількипісля 4000об/хв, на 130 можна їхати з відчиненими вікнами ірозмовляти, передня торпеда не рипіла і не стрибала.