Ну ось, знову я повернувся після року затишшя. Доля знову пов'язала мене з Москвичем, але цього разу вже 2140. Можна сказати, що це мій перший автомобіль, адже 2141 дістався мені у спадок, але так, як прийшов, так і пішов. Ще тижні 2 тому я навіть і не думав про машину. Коли заїхав на авто-ринок і подивився на ціни, бажання утримувати автомобіль якось пропало. Але моє кохання до техніки перебороло це. Я взявся за пошуки автомобіля, адже бюджет був обмежений, дорогий автомобіль собі дозволити не міг.
Вибір впав на Москвич 2140 у хорошому стані та на ВАЗ 2101 у вбитому. Ціна була практично однакова, але Москвич на ходу, не гнилий і їде непогано, а "Копієчка", як сказав механік, віджила максимум півтора року і стала б мертвим вантажем. От і вирішив забрати цього Москвича. Ціна була досить невелика, і я очікував, що приїду дивитися автомобіль і жахнуся. Але, діставшись (для тих, хто живе у Кривбасі, знає) зі Східного на ПівнГок, я побачив досить хорошу машинку, не вбиту. Коли сів у нього, був приємно здивований, що нічого не гримить, і на моїх очах він не важко набрав до сотні буквально за 15-20 секунд, і це без напруження.
Заїхали на естакаду, перевірили днище, пороги, подивився, побачив, що не гниле. І ось тоді я вирішив: "Я його беру!" Ось так я знову вирішив повернутися. Як завжди, думав, буду робити і фотографувати все по ходу дій, але, як завжди, бажання привести в порядок якнайшвидше перебороло мою любов до фото-зйомки. Тож трохи вже його підшаманив і вирішив викласти. Не судіть суворо, все тільки починається!




















