Айда в казку! Всі, напевно, пам'ятають і знають про такіпоняття, як американська мрія, грецький міф або німецькийплан-мінімум ну і так далі… А ось завдяки своїм друзям татоваришам, не здогадуючись про те, я для себе вжив і ще одне, неменш показове – таке як «японська казка». І казка ця про те, якяпонський автомобіль марки Mitsubishi - зразок типового японськогостилю, перетворив моє життя, навіть і не знаю як це сказати, напрактично німецький план-мінімум.
І перетворення японського автомобіля почалися з того, що вінзмінився. Воно ж, знаєте як, хоч це і жарт - "те, що російськомудобре, то буде німцю смертю", але насправді показник. Культура ітрадиційна естетика у кожного народу своя. І краса по-американськи, зовсім не те, що краса по-японськи.У кращому випадку, вони один дляодного - екзотика.У гіршому - дивина або дикунство.У будь-якомувипадку, товар разовий і простіше кажучи, на рідкісного любителя. Атакого сприйняття не можна допускати.
І так, перетворення почалися як зовні, так і всередині, але більшоюмірою, вони торкнулися зовнішності, яку ви можете бачити на фото.Цей автомібіль уже не має нічого спільного, з тим авто, якеспочатку потрапило до мене, але все ще залишилося класикоюяпонського інженера того часу, трохи стрімкої хижачості, алеголовне — східна непередбачуваність у сукупності з незмінноюяпонською технічною досконалістю.
<
Звичайно, нам, ближче за духом помсти по коморах, та шкребти позасіках, робити збірні солянки, то ліпити з того, що було колобка.Напевно, саме тому нічим крім матрьошки, ми не можемо здивуватисвіт, але для мене такий підхід — як не близький. Саме тому цеказка — не російська і не українська, а саме японська. Тому, напевно, і було прийнято рішення нічого не змінювати, а покращити івідновити.
Всім дякую за увагу.