Перша і остання запис про Мазду. (для збереження хронологіїподій)
Елара продалась.І от наступив час, що пора шукати щось друге, щосьцікавіше, що давало б більше емоцій. І от угараздило мене взяти на "євробляхах" старого японця. Кажу зразу машина супер, після чеснокажучи досить дохлого 1.5 атмосферного бензинового двигуна зкитайськими 109 поні під капотом Мазда була для мене просто "ракетою", 2.0тді їхав супер.
Машина велика, салон гарний, дизайн теж навіть на 2018рікпристойний, але є декілька причин, по яких я був змушений їїпродати.Перша це кузов. Мазди таких років діляться на два типи:тіщо зігнили і другий це ті що зігнили і їм ще дали друге життя. Цямазда була другим типом. Кузов був підуставших, пороги вже на ніймінялись, арки почали гнити, днище всьо ржаве, проте на підйомникуможна було підняти:)) І це був не найгірший варіант, які булооглянуто перед покупкою. Виникає питання, куди я дивився припокупці? Кажу так як є, покупка була на емоціях…
Друга причина це, що в порівнянні з Чері вона дорога вобслуговуванні. А грошей вона хотіла, треба було робити ходовку.Зразу ж поміняв масло, фільтра після покупки, ричаг один спереді, адальше пропало бажання вкладати гроші в стару машину і через 2місяці володіння продав.
Впринципі на цьому все.