Проста, надійна, невибаглива і ефективна, як АК-47 — легендарний російський автомат, який добрий тим, що простий і вірний. Машина, як жінка: якщо їй приділяють увагу, доглядають, задовольняють ті чи інші потреби і примхи, вона сяє. Машина дуже улюблена, і я ніколи їй нічим не відмовляю. Заправляюся тільки на Shell V-Power, заливаю тільки найкращу олію. Намагаюся купувати тільки якісні хороші фічі. І вона все розуміє. У ній є душа — це 100%. Хто зрозуміє, той зрозуміє.
Спочатку машина була придбана для роботи. Дешева в обслуговуванні, проста і невибаглива, але в силу моїх захоплень тюнінгом та іншими суміжними заняттями захотілося трохи допрацювати. Почалося все з доопрацювання гальмівної системи, тому як з'ясувалося, що після 140 км/год штатна гальмівна система працює "нічого дивного, вони всі такі", — відповів мені менеджер автосалону, куди я поїхав після такої екстремальної події. На моє "чому ти не сказав раніше?" він відповів: "Так ви ж не питали". Після чого почалося: тормоза, доопрацьована підвіска, двигун, КПП, оптика, екстер'єр та інтер'єр. Я не вважаю, що дане авто є показником вищого рівня тюнінгу, він лише на шляху до цього. Оскільки зараз для роботи є вже інша машина, цю малечу можна доопрацювати як слід. Та нехай ВАЗ, нехай універсал. Вона мені подобається, і я її люблю. Люблю її простоту і невибагливість, хоча засмучує якість складання і якість деталей. Але для тюнінгу це нісенітниця. Все одно 90% деталей на таких авто замінюють і допрацьовують. Ось така й у мене — жига-конструктор.




