Добрий день, настав той день коли, я нарешті став автомобілістомне тільки за спеціальністю.
Кажуть, що першою машиною має бути саме Лада і я не виняток.Усьогопару тижнів я за кермом саме цього авто і шалено радий... Так.Цеавто не найкраще з тих яке я водив, але воно тепер таке рідне івикликає тільки теплі почуття.Може вона гримить (поки що.) і невалить як бойовий корч, але все ж таки я посміхаюся, коли закермом.Я вільний, і може я ще не звик до нормального торкання іможу навіть затихнути, почувши сигнали клаксонів позаду, я незасмутюся, адже це щастя бути на колесах (у правильному розумінніцієї фрази).
.Поки що всьому вчуся і звикаю до авто, все-таки їй вже за десятокі, може примхлива злегка, але все ж таки така рідна.
Машина хороша, без гідрача — веселіше, кондей і грубка в нормі...навіть склопідйомники всіх вікон, сигналка, бортовик, магнітола зтеликом, щоб у столичній пробці не нудьгувати... Коротше розкішнеавто і може я з дитинства тяжів і досі "пускаю слини" на японців ітихо мрію про Хачирока і Супру, завжди зневажаючи Тазодрочерів інизьких пріор, доля піднесла ось таку штуку і я трохи переглянувсвої принципи. Все ж таки краще в Ладі з вітерцем і музикою, ніж унабитому метро або маршрутці. Ось тільки бензин дорожчає і стаєдуже сумно. А їзда справжньою розкішшю. П.С. Ім'я їй придумав не я, але воно прижилося, прошу пробачити комусь не приємно, навіть узв'язку з тим, що відбувається в країні, я залишаюся миролюбний ідобре ставлюся до всіх національностей, адже в кожнійнаціональності є моральні виродки, а є і багато хороших людей ібудь-яка кров тече по венах, аби в ній був високооктановийбензин.
