Ось прийшов момент продати 2101 (її не було на дромі) і шукати щось підходяще. Бюджет був невеликий, та й вибір сам собою теж. Око, звичайно, падало на іномарки, але з таким бюджетом ідеальні вони були тільки на фотографіях: то з документами проблеми, то від склянок залишилася одна назва. Якщо траплялися адекватні варіанти, то відразу розліталися.
Із самого початку не хотілося 21099, але розплющивши обидва очі, почав дивитися їх. Шукав щось адекватне близько місяця, дивився РСТ, нічого не припадало в душу. Одразу поїхав дивитися ввечері, подивився: кузов цілий, їде бадьоро, движок не сопливить, та й по роках не дуже стара. Чотири години, і я отримав заповітний техпаспорт, став власником дев'ять дев'ять. Спочатку приробився до кожної дрібниці: полиця торохтить, карти так само, але це ж ВАЗ, з заводу так має бути.
Поїздивши тижнів зо два, почали з'являтися маленькі проблемки:
- Бензиновий клапан (усунено)
- Биття при гальмуванні по кермі і педалі
- Перестали загорятися задні стоп-сигнали (усунено)
- Не працює лівий склопідйомник
- Щось цибенить від двох до трьох тисяч оборотів
А загалом машиною залишився задоволений і ще не шкодую, що вибрав дев'ять дев'ять.








