Ну що сказати, це моя перша машина яку купив за свої гроші. Умашину було вкладено багато праці, грошей і душі. Придбав я її вкрай убитому стані. Захопився я цією машинкою не на жарт.Замінивдвигун на 1.5, поміняв КПП, обшиву на 15-й, встановивелектросклопідйомники, перебрав повністю ходовку, повністюповарив.Часами над нею працював, в результаті вийшло те, чого яхотів, машина піднялася з колін і почала їздити. Певний час я їїпродав у надійні руки, де її повністю довели до розуму, пофарбували, тому що дуже захотів собі іномарку, а саме Хонду Акордтретього покоління, ось і вся історія. Це досі популярна машина, івсе одно, що кажуть, що це таз та таз, але потрапляючи в рукилюдини, яка принаймні хоче її довести до розуму, машина ставатиулюбленою машиною.Так, це важкий шлях, коли саме ти машину втілюєшу ту яку ти хочеш, але повірте воно того варте, і як же приємноколи ти доходиш до завершення. Якщо чесно, не дивлячись на те, що вданий момент у мене BMW E30, і це моя мрія дитинства, яка збулася, все одно хочу собі другою машиною дев'ятину або вісім. Так що, явважаю, будь у тебе таз, раритет, іномарка будь-яка, не важливо, навіть горбатий Запорожець), машину треба не вбивати і не називатикорчем, якого швидше штовхнути якомусь чуваку, який ще поганорозбирається в машинах, а просто хоч трохи вкласти в неї праці!
