Не можу не написати про свій перший особистий автомобіль. Ценайпізніша модель ВАЗ 21065, яка відрізняється мотором об'ємом 1, 5літра, п'ятірковими пофарбованими алюмінієвими бамперами, і, поідеї, безконтактним запалюванням. Але запалення там було звичайне, контактне.
Проїздив я на ній з 2000 по 2006 рік, побувавши в багатьох дрібнихДТП.Я не забобонний, але коли говорять про нефартові машини, то явідразу згадую її) можна було б списати на недосвідченість, але яодночасно з нею зимовими порами експлуатував дідусь ВАЗ 21011 і нів які ДТП не потрапляв.
Тепер детальніше про автомобіль. А гарним смаком я мав ще тоді, тому ніяких бризковиків Спарцо, синіх піписялок, і написів SONY назадньому склі немає.От, власне і весь список:тонування; ;
— центральний замок;
— шумоізоляція дверей;
— магнітофон і акустика (все просте, без будь-яких понтів, але натой момент було нормуль);
— литі диски;
— протитуманки під переднім бампером;
— ліхтарі чорного кольору
— новий двотональний клаксон;
— безконтактне запалювання;
— підфарники та повторювачі поворотів білого кольору;
— прямоточна вихлопна труба (тільки почали з'являтися. Доситьбагато грошей віддав за неї. Але ця труба на відміну від своїхдешевих побратимів не ревіла на всю вулицю на неодружених оборотах, а давала приємний низький звук і за словами пасажирів, машина трохидодала в потужності)))
Дуже шкода, що на той час тільки почали з'являтися цифровіфотоапарати та камери на мобільних телефонах. Про камери утелефонах я мовчу. Тут фото такої якості додавати недозволяється.
Ну і насамкінець хочу сказати, що завдяки кольору це була одна знайкрасивіших шісток у місті. Навіть даішники кілька разів зупинялита просили її продати. Я вже мовчу про чергу з друзів та знайомихна неї)))