Машина була куплена в далекому 1980-му моїм дідом. На ті часи зблатним номером 0103 ))) Цей автомобіль по праву вважався сімейноюреліквією ))) Саме на ній навчилися водити майже все мої родичі, включаючи і мене.. У ролі інструктора постійно виступав мій дід.Навчати мене дід почав коли мені було 12 або 13 років. Коли у дідаз'явиться вільна година щоб покататися.Було і таке що у дідазабрали права ))) У той момент ми вже виїжджали на міські дороги. Івона стала моєю першою з часів отримання прав — у 2007-му році)))За час володіння я її трохи підколгоспив, але реально по мінімуму, зовні поміняв тільки передні бічні стекла від 2107 (суцільні, безкватирки) і встановив ЕСП Також замінив бічні дзеркала. Рештазалишалося в стоку. Поставив центральний замок із сигналізацією.Електро омивача лобового скла. Рідний кермо був також поміняний набільш зручний і встановили передні крісла від мазди на мою думку.Магнітолу природно замінив, стояла ще касетна)))
Саме з цією машиною я проводив купу часу в гаражі, купив книгу поремонту За кермом і осягав ази. Карбюратор промивав, змінювавдеталі підвіски (сайленти, важелі, пружини). Все це було в кайф, іподвійно приємно що своїми руками. Але час брало свій — троякпотроху почав іржавіти і було прийнято рішення купити щось нове.Утримувати трояк у ідеальному стані було б складно… І на той моментзаробив перші гроші та купив Авео у 2008-му році. Ось такаісторія.