Загалом справа була так:я у вересні 2014 року прийшов напрактику на завод і через тиждень-два я потрапив у гараж і тамстояв цей М412, ну я відразу почав впізнавати чий і т.Д. Д.Виявилося що це одного працівника нашого цеху. Після закінченняроботи в гаражі я відразу ж пішов з запитаннями до власника цьогоіжачка.Почав запитувати у нього на ходу він, скільки він там вжестояв, чи є на нього документи та й самий важливе питання продав бивін мені його.На всі питання відповів розповів про деякі історіїякі траплялися з ним на москвичі, розповів що побував він і ваварії.Ну і на найголовніше запитання він відповів, що міг би менійого продати.Я відразу ж загорівся бажанням купити його! Потом черезтиждень ми його хотіли завести але акум слабкий став не заряджавсянічерта нормально довелося нам його смикнути трактором і тоді віннарешті ожив! Пару кіл крутанули на ньому і поставили, потім взяли змашини директора акум і виявили один дефект - Зняли потім стартерперебрали директор нам ще один стартер підкинув, взагалі з двохзібрали один. Поставили і все почало працювати як треба! Хотівзабрати його до нового року, але були проблеми з грошима не змігкупити зимову гуму, вирішив забрати по теплоті навесні. У квітнібули останні доопрацювання, помив його перед виїздом, оскільки вінна заводі простояв близько 2-х років і накопичився пристойний шарпилу. І ось 17 квітня 2015 року я не вийшов із заводу як завжди, авиїхав на своєму автомобілі. Емоцій звичайно було хочвідбавляй)))
Найближчим часом планую замінити морду на М2140. Буде і фото звітпро зміну морди! І до речі, можливо, ви запитаєте чому чи що заСьомовець? Відповідь проста! Цей автомобіль більшу частину свогожиття працював на Шосткінському заводі ВО "свема" (там де я іпроходив практику) з цього і Свемовець)))
Дякую за те, що прочитали цю невелику розповідь про моюмашинку)