Справді моя ПЕРША машина!
Віддав мені його батько у 2004 році і відразу ж на ньому бувздійснений пробіг Новгород-Сіверський — Харків — Ізмаїл, загальноюдовжиною 1400 км (400 + 1000).
До речі сказати - без технічного огляду =) Так уже вийшло, але всебуло благополучно, якщо не рахувати казуса вже на виїзді зОдеси.
Одесити знають, є там коло, називається чи то два, чи три стовпи, вже не пам'ятаю… Ось там я трохи й натупив =( По правді сказати —тупив я там і після, але без наслідків, все якось не мігзапам'ятати де там який поворот ... Ось там (в Ізмаїлі) і почалосянаше тісне спілкування з цим Мосиком. Зараз дружина не любить пронього згадувати, надто вже страшно він виглядав, та й не малодорожньо-транспортних казусів було з ним пов'язане, і з дороги вполе злітали, і піввісь втрачали, і штовхати іноді доводилося (щоправда, за власною дурістю), і грошей я на нього багатовитрачав, та й часу, до речі, не менше.
Але й найпрекрасніше, що в нас тоді було, було теж пов'язане з ним.Околиці Ізмаїла (причому далеко не лише довколишні) ми вивчили наньому краще за будь-якого місцевого жителя.
А поїздки додому (до Харкова)? Адже наскільки зручніше поїзда завтобусом! Тим більше з дитиною.
Мені правда мало хто вірив, що я за три дні на ній по 2000 кмнамотував, але факт залишається фактом. Поїздка в один бік займала13 - 14 годин у режимі попиту - (пробачте) пописати ... Загалом, яйого любив! І довго рука не піднімалася розібрати, але відновлюватибуло справді не доцільно. Ось і зараз, стоїть майже голий кузов, арука ніяк не підніметься порізати і …
