Моя перша машина
На ній я навчився, їздити, з її допомогою був побудований будинок, лазня, гараж сарай (ну перевезення буд-матеріалу)причіп і погнав.Іноді на чималенький причіп вантажилося 700-800 кг і тягнувтрудяга.
Для його років був у дуже в пристойному стані. Щастить зістаровинними машинами.
Фарба з роками вигоріла.Не разу не фарбувався і не разу неварився.Залізо все ціле і не трухле.
А двері, ну це воше пісня.Як зачинялися чув не гуп гуп як у деяких (та майже всіх) москвичах, і жигулях.А я слухав м'якепуф-пуф! ))
Мої друзі дивувалися цій машині. Коли сідали в неї і тільки бралисяза ручку зачинення дверей зі злістю щоб з першого разу зачинитидвері (мабуть зі звички, я кричав-якщо грюкнеш в морду дам (жартома), а якщо комусь вдавалося це зробити я говорив (вдома нахолодильнику тренеруйся! ) Хоч і старенький але досить жвавиймосвкіченок.
Коли я поламав ногу батько мене відвозив на перев'язку .
Стоїмо на світлофорі, куримо.
підлітає девятина.Вся в ара тюнінгу. А мій Батяня на розтирався ідавай.Я сам несподівався що він буде тягатца.
і на моїх очах мій мось виграє.І дуже пристойно вперед вирвався.круто що мало не побіг з поламаною ногою. Через 1 км ми зупиняємосябіля аптеки на стоянку і подітає ця дев'ятка, мужик в афізівипригує з машини і кричить (що там у тя за движок стоїть? )подвійну суму так продався мій малюк.
Як я тепер шкодую, що продав…