ІЖ Москвич 412

Цей славний автомобіль дістався моєму дідусеві за блискучутрудову діяльність у далекому 1970 році. Чи треба говорити, щозначну частину свого босоногого дитинства я провів на йогозалізному бежевому борту. Надалі машина була подарована баті, вінвідкатався на ній пару років, купив Волгу, я пішов до університетуі про Москвич всі забули.Минулого року я чисто випадково під купамиганчір'я і непотребу в гаражі наткнувся на шматочок дитинства.зрозумів, що не здам його в метал ні за які пряники… Цілі зробити знього супер-пупер гоночний болід я не переслідую, просто хочетьсявдихнути в нього життя і довше затриматися в тому часі, коли біжишуночі в селі з туалету і радієш, що тебе не з'їли=))