Автомобіль з дуже довгою історією.
Куплений моїм батьком у 1996 році, не на ходу, були прогорнутівкладиші колінвалу, і з великою кількістю болячок, потикання олії зНа додачу до машини було трохи дрібних запчастин і ще один двигун (з двох був зібраний один ідеально працюючий). Заводилася і як тоїхала, це була мета що б вона могла їхати так як коду то вонаїздила тоді в ті роки як її колеса тільки виїхали з заводу іменіМолотова. Або допомоги, в гаражі свого дядька волочил чавуняведвигло, витративши стільки здоров'я і сил, цей автомобіль звучить іїде не так, як він працював звучав і їхав у ті далекі 50ті роки.Так, кожен може сказати- "кожна жаба хвалить своє болото". Я згоденз цим може це і так, та може вона не музейний експанат, але щоб такчудово звучав двигун ГАЗ М-20 я ніколи не чув. Саме у цієї Перемогидуже велика історія мого я сам може не знаю, і може не знає мійбатько, але ось що я знаю, що мені колись розповідав батько.Авомобіль належав брату Михайла Янгеля, на автомобілі булаоб'їжджена стать СРСР, І кінцевою зупинкою була Росія, якщо непомиляюся Пітер, з Пітера вона була пригнана до Дніпропетровська, тут на ній довго їздили, але на жаль прийшов "міледі в чорномуплащі і з набором гайкових". Колишні господарі зробили ремонтдвигуна, ну як зробили ... Тільки б їхало. Після цього вони нібипоїздили трошки, і рушили в Одесу, але так і не доїхали на підлогушляху стуканув двигун, її відбуксували в гараж і там вона стояла.Її навіть думали спихнути в яр, але так як резіа вже була наколесах старенька і спущена до ободів ніхто навіть з гаража ненамагався її викотити. До того моменту, як мій батько її не купив.життя цього прекрасного Автомобіля з великої літери. Можна багатоще що писати але у мене відпадуть пальці, було багато різниххороших моментів життя у цієї машини, і моментів моєї з цієїмашиною.
Зараз машинка на повному ходу, з батьком будемо її готувати підфарбування. Але за грошовими обставинами швидше за все не раніше2015 року.