Всім привіт, хочу розповісти про свою колишню машину, ця мояперша машина до речі. Куплена в 2014 році зі скромними цифрами наспедометрі всього 40 тисяч км. За весь час володіння, невраховувати перші місяці і деякі моменти, можна сказати що проблемз нею не було.Машинка залишила по собі дуже приємні і тепліспогади, це була вірна бойова подруга, і багато подій з мого життябули дуже тісно пов'язані з цим автомобілем, це як перше кохання, перший поцілунок не знаю з чим ще порівняти емоції, які залишила пособі Волга.
Спочатку. Хотів написати коротко, але про цю машину я можу писатигодинами, дуже я її любив, зараз почуваюся зрадником по відношеннюдо Волги. Взагалі Остапа понесло))
ГАЗ 3110, 2003 року народження, народжена в ТОВ Кременчуцькомуавтоскладальному заводі, там у неї штовхнули ЗМЗ 402 об'ємом майже2.5 літра, який видавав аж цілих 100 к.С. Апетит при цьомунестримному табуні був за паспортом всього 12 літрів траса і від 14місто. Від щотижневого походу на яму зі шприцем людей позбавилизавдяки появі передньої підвіски кульових опор. Така вона була іззаводу. Але у неї була своя історія, як і належить Волзі. Починалавона як багато інших машин цілком звичайно, новою купив їїстомотолог, напевно він хотів солідності, пристижу, але наскільки язнаю іномарки його переманили, до речі він за машинкою доглядав, дно у машини було оброблене чимось на зразок антигравію, а може такробилося заводом, Я не знаю але суть у тому що дно було ідеальнеще у 2014. Потім вона потрапила другому господареві. Ним виявивсяначальник районного МНС, він уже був чоловік як би при владі, але йу нього вона довго не їздила. Я до ладу не вникав у біографіюхазяїна але ніби посадили за хабар, але так не суть. Тільки передтим, як його прикрили, він встиг злити з дороги і пом'яти машинку.Машина була поставлена в гараж, де простояла близько семи років.Взагалі Волга, свого часу, була батьківською мрією, та й дідкопаючи гараж казав, що в ньому стоятиме. Волга, та й я до Волгидихав не рівно. У батька тоді був Opel Omega А, але Волгу він тежхотів, та й я вже підростав, було вирішено купуємо Волгу, це буврік 2012-13. Але тут було знайти нормальну Волгу це ще те завдання, ми переглянули масу варіантів за космічними, за їх стан, цінами. Мивже було справу закинули цю витівку вирішивши що нормальних Волгвже не залишилося (мається на увазі у продажу). Але раптом увечеріу батька дзвонить телефон, дзвонив друг батька, мовляв, ти шукавВолгу, ось є непоганий варіант. І того ж вечора ми поїхали дивитисяїї. Ніколи не забуду запах її салону, навіть зараз, згадуючи я йогоніби знову вдихаю.
Повертаємося до тоді ще не моєї ГАЗ 3110. За 7 років на машинівстигло скупчитися не мало пилу, та й у гаражі де вона стояла був ібудівельний матеріал і будівельне сміття, машина сірого кольору таще й у пилу, вона з тим сміттям здавалася одним цілим. Машина булатрохи бита в передню ліву частину та й правої чуток дісталося, цезвичайно мінус, але ось стан кузова нас здивувала, особливо післятого, що ми не виглядали, на ній не було ні іржі, просто ідеальнозбереглася, і стан салону, за яким був роздроблений пінопласт, тежтішило. Хазяїна того вечора вже не було вдома, і ми тоді чи щозлякалися її бруду, і на спущених колесах зі сміттям вона виглядалане особливо презентабельно, та й цінник як за биту машину бувзависокий і поступатися не хотіли. Загалом поїхали ми додому безмашини, будинки обговорили, звісили всі за і проти і вирішили що миїї купувати не будемо. Але тут з ранку батько міня буде зі словамиодягайся бери права ми їдемо за машиною.
Вона нас чекала вже на вулиці, з господарем, очищена від сміття, нанакачаній рідній таганці, і хай навіть бита, але Боже як воназавжди виглядала, ми її купили. Так у Волги з'явився третійгосподар, а у мене перша машина. Я тоді досвідченийвісімнадцятирічний водій, зголосився гнати її додому. І мій стосильний табун, після семи років відпочинку, на 95 бензині ніс навсіх парах, та так що батько ззаду на омезі ледве наздогнав, і язахопився, і перегрів до чортів собачим двигун, так що той ажзатроїв. Притроїла моя Волга додому своїм ходом, там зняли двигун, саму машину відтінули на станцію до людей, які знають свою справу.Що було зроблено? Двигун, розібраний, поршня, шатуни, колінчастийвал були в ідеальному стані, тільки невеликі задираки, хоча навітьбільше подряпини в целіндрах і то не зовсім. Що ж, блокперегільзували новими гільзами, кільця вкладиші теж під цю п'янкукинули нові, і на цьому по движку все. . І її теж зробили, ГБЦшліфанули, кинули на неї нові напрямні, нові клапани маслосімніковпачки природно нові. І ще був поварений вихлоп
Тим часом хлопці вирівняли практично в 0, всі вм'ятини іпофарбували кузов. Всіх регулювань, він завівся з напівобороту, тільки на ключ і він шепоче, робота була рівною і дуже м'якою і щедуже тихою. У салоні не зрозуміло було завідина чи вона взагалі.Але і на цьому роботи не завершилися, нагадаю машина стояла сімроків, звичайно це позначилося на ній, тихо вона проїхала післяскладання десь км 50, і як почало стукати, летіло все що тількимогло політти, першими здалися задні амортизатори, потімсайлентблоки розлізлися, кульові почали стукати. Коротше назад вгараж, перебираємо ходівку. Заміна всього що гриміло і того щомогло загриміти, рульова трапеція, вірніше її шарніри під заміну, маятник туди ж, амортизатори, кульові, сайлентблоки, втулки підресори, загалом багато чого тоді сталося, і вуаля, в салоні тиша, причому на будь-якій дорогою. На цьому ремонти закінчилися, іпочалася їзда як на машині з салону, тільки розхідники. Вона стоялау мене на роботі, а на задньому стилі висіла наклейка про продаж, він тоді не планував взагалі купувати машину, та й вона в тоймомент була не в кращій формі, якраз пробило прокладку ГБЦ, головуя віддав, для заспокоєння душі, хлопцям що б перевірилигерметичність і трохи шліфанули. Тим часом я вирішив перебрати іпофарбувати суппорта, і головний гальмівний циліндр тоді щосьперепускав. В загальному картина, вона на пнях без коліс, безсуппортів, без вкуумника, без ГБЦ, так він її побачив уперше і яквін сказав закохався у неї. Коли я її зібрав він у мене їїкупив.
І до цього дня я знаю де вже не моя Волга перебувати, людина яка умене її купила, через місяць померла, обірвався тромб, зараз на нійїздить його син …
